Для голосування необхідно авторизуватись

04.04.2022

В душі десь глибоко ще жеврілась надія,

Що щось людське залишилось у них.

Та так вже склалося і сталися події

І ми побачили, і світ побачив їх.

Такого звірства очі не чекали,

Тепер їх засліпила самота,

Ми лиш одні у цім жорстокім світі,

А там навіть не має каяття.

Дитячі сльози не пройдуть даремно,

І більш не буде «братського» тепла,

Змію пригріли ми на грудях певно

Назад тепер не має вороття.

2
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 6 місяців

Тетяна Черевко

4
Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 05-04-2022

Коментувати

Думок на тему “04.04.2022”