Вечірнє сонечко сідає, запрошує глядіти сни і десь далеко яскравіє, небесні палячи вогні. Повільно Геліос по небу упряжку сонячну веде, уже йому не поспішати, Селена-місяць нічку жде. Чекає, що небесні коні покинуть горизонту далечінь, промінчиком сріблястим проводжає, а вітер прозвучить, де довша тінь. Малюють лінії хвилясті, темніють […]