Додай в мою душу, Солодкого нектару, Налий, мов у чашу, Живильного узвару. Не залишай одну, Надовго, будь ласка, Як троянду зрізану, Бачу себе зараз. Згодом квітка в’яне, Відтак і кохання, Дихати перестане… Бо без сподівання.
Сніг бореться з рясним дощем, Тут й вітер вчасно підоспів, Багато він надав проблем, Наразі тільки зрозумів. Хто у двобою переможе? Здаватися не хоче дощ, І сніг ще бореться, та схоже, Усіх угомонить мороз…