Ти не любив мене ніколи,
Я відчувала це занадто,
Мій поцілунок був як опік,
Твоє відношення як жало.
Шляхи зійшлися, й розійшлися,
Ми не знайомі вже три роки.
Та коли в серці є тривога,
Тебе чомусь на думці маю.
Автор публікації
Змінила лють на написання віршів, І перший вірш присвячений війні… Ось так відкрила я талант безцінний, І свою лють пишу на папірці. Та поряд з люттю є кохання, Таке вже ж щире, чисте й дороге! Бо ти - частина поетичного сузір’я, Тобі присвячую вірші.
