Для голосування необхідно авторизуватись

За тебе, Батьківщина моя рідна!

Розстріляне дитинство синьооке,

Майбутнє затуманене страшне.

Прийшла війна безжалісна, жорстока,

Знесла, мов смерч, все рідне, все святе.

Ріками крові вкрила чорну землю,

Де ми ходили, мріяли, жили.

Ту землю, за яку готові вмерти!

Хоч з смертю ми давно уже “на ти”.

Хто в цьому винен? Хто, скажіть на милість?

Ніхто не винен, а ні ти, ні я!

За що ж тоді страждають наші діти?

За що в них забирається життя?

Ніхто не скаже… Всі німі, мов риба.

Затьмарив страх їх розум назавжди,

Лежить на серці тяжкий камінь-глиба,

Лиш моляться, – о Господи, прости!

А я скажу, хто винен! Я мовчати

Не буду, не здолаєте мене!

Старий дурак, зажерливий, пихатий!

Який ніяк кармани не напхне!

І враження таке, неначе вічно

Займає трон він свій, як той диявол!

Крана за країною одвічно

Через якогось маразматика страждають!

Та що тобі сказати можу, враже?

У світі вічного немає ані чого!

І смерті тої самої вже стражі

Зібралися по тебе у дорогу!

Смієшся так єхидно мені в очі,

“Та що ти мелеш?” – скажеш ти мені.

А я продовжую молитися щоночі

І знаю, тільки ліченії дні

Тобі лишились, скоро ти покинеш

Цей світ прекрасний, в пекло полетиш!

За Грузію, Молдову, Україну

На попіл страшно ти в котлі згориш!

А перед цим, ще на землі при тямі,

Страждатимеш від болю, що осою

По тілу всьому грізно буде жалить,

На самоті! Ані душі поруч з тобою!

За матерів, за діток, за солдатів!

За рідну землю, рідну Україну!

Здихай, як той собака, ворог клятий,

Давно тебе чекає домовина!

І прийде час, не стане супостата,

Заплачуть очі, серце заспіває.

У когось батько, а укого мати

Тихенько скажуть – повертайся, я чекаю.

І ти повернешся, і поцілуєш землю,

Обіймеш матір, батьку пожмеш руку,

Та жаль, ніколи більше не повернеш

Солдата Ваньку – бойового друга…

О скільки їх лягло на полі бою,

А скільки із полону не вернулось

І всі вони за землю рідну свою,

Щоб знову вона щиро посміхнулась

Від перемоги, сонцем ясним в небі

Засяяла й ромашками заквітла

Вкраїно мила, це усе для тебе!

За тебе, Батьківщина моя рідна!

2
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Ірен Тома'

89
Пишу про біль - пишу про Україну...
Коментарі: 0Публікації: 60Реєстрація: 12-05-2022

Срібне перо

Достижение получено 30.06.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Коментувати