💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛
А ти пішов й тебе не зупинити, відвагитої не віднять,
За Батьківщину став броньою і ворогу не дав забрать.
І очі ті, такі сумнії, іскроні вкрила сивина,
Ти бачив біль, кроваві очі смерті, вона збирала всіх підряд.
А ти від неї боронився сміло, братів не дав навік забрать,
І прапор наш, наче святиню, з’беріг, як мамин оберіг.
І серед ночі сон квапливий, звалить із ніг, немов гроза,
І будуть снитись Батьківщини, синєє небо, жовті поля,
І мати сива біля хати, із сумом дивиться у даль:
«Ти повертайся сину, милий, без тебе ж бо гірке життя».