Білий, а може чорний ангел?
Душа чиста, вода джерельна,
Тільки крила посипані попелом,
Мрії зітліли, їх доля фатальна.
Все життя промайнуло в тумані,
На якійсь другій паралелі дійсність,
Ти шукала сонце в зеніті,
А знаходила лише покірність.
Тяжко бути в протистоянні долі,
Захочеться в небо злетіти,
Відразу звинуватять в крамолі
І заставлять правильно жити.
Знаєш, крила твої не згоріли,
Не зламалися, вони дощем омилися,
Дуже довго уміли терпіти,
А туман починає розвіюватися…