І вже зовсім тут жити не лячно,
Лише ненависть більша в мені!
Та я ворогу щиро невдячна,
Що моя Україна в огні!
Що ще гинуть вкраїнські солдати!
Що вмирають малі дітлахи!
Боже! Дай ворогів нам здолати!
Не прощай їм, будь ласка, гріхи…
Я прошу і вони хай страждають!
Хай їх наша хоронить земля!
Боже!Небо закрий!Нас вбивають…
А весь світ споглядає здаля!
Та народ наш несе оборону!
Кожен мертвий – навіки герой!
Треба зняти з російського трону,
Тих,хто людство покликав у”бой”!
Боже, дай нам хоч краплю надії…
Коли в небі над нами літак,
Я тепер про одне лише мрію,
Щоб не бу́ло ворожих атак!
Я молюсь… Мені більше не треба…
Лиш, щоб виріс маленький мій син!
Та над нами було мирним небо,
Й дозрівали ще грона калин!
…І вже зовсім тут жити не лячно,
Лише ненависть більша в мені…
Та я ворогу щиро невдячна,
Бо моя Україна в огні…
02.04.2022
Анжеліка Романова
Автор публікації
