Зазирнути у вічі смерті,
Гартувати в собі звитягу,
Не боятися навіть померти – Україні даємо присягу!

І довіку, допоки країну
Лихоліття шмагає люте,
Не пробачу я біль Росії,
Не забуду її тортури…

Час у безвість відходить тихо,
І у космосі згасло Сонце…
Україною котиться лихо,
І не світиться жодне віконце.

Божевілля від злочину й крові,
Від смертей безневинно вбитих.
Серцем, сповненим тільки болем,
Мрію я війну зупинити!

19.03.2022

Автор публікації

Офлайн 6 місяців

Ольга Даниляк

7

Коментарі: 0Публікації: 2Реєстрація: 01-04-2022