Для голосування необхідно авторизуватись

Букет перших підсніжників

 

Хто б подумав, хто б гадав,

Що ворог лихі плани мав?

Нелюд – справжнє ім’я його.

Бог не залишить того,

Які жорстокі накази віддає,

І люто лютого покарає.

Бомба за бомбою летить у стольноград,

Й у інший колись княжий град,

І у звичайнісінькі міста,

І в місто, що має Марії ім’я.

Суне ворог на місто і село,

Не зупиняє благання слово

Що його простолюд мовить.

Тепер ворога хоче убить.

Палає ясним вогнем Волноваха,

Повсякчас Харків стражда,

Острів Зміїний, там фраза:

«Рускій карабль, іді на…!»

І за «карабльом» шлемо супостата,

Гонимо з-під Бучі.

Херсон – велика наша втрата,

Та люди там могучі.

Мелітополь – теж не біда:

Адже люди – це сила:

Щодень протести наростають,

Окупанти біди мають.

Бердянськ теж не здається,

І Нова Каховка з ним.

Хребет у Сум не гнеться:

Бог із містом тим.

Горлівка у рідну гавань повернулась,

Хоч і в чотирнадцятому скорилась.

Та тепер за підтримки народу

Показала, що, Києве, з тобою.

Миколаїв оборону тримає,

Святий міста йому помагає.

Та не все так радісно, як здається,

Ворог підступний за кожним женеться.

Криза догнала багато міст,

Без води, газу, світла, ліків і їжі.

Та гади москалі не дають коридор,

І міста нізащо не будуть покірні.

Авіанальоти вчиняє супротивник

По мирних містах, та у себе бреше,

Мовляв по військових об’єктах, грішник.

Нічого, відповість за це ще.

Місто імені Марії – великомученик:

Щогодини ворог стріляє,

Людям жити мирно не дає,

На світанні замість кави стрільбу подає.

Цивільні кричать: «Перестань убивати!»

Та воно ніколи серця не буде мати.

О, як тяжко Господь його покарає!

Та пекло замале: для нього місця там немає.

Літаки літають, та наші збивають,

Небо з повітря прикривають.

Це мало б робити НАТО,

Та, бачте, просимо багато.

Весь світ благає небо закрити,

Бо через АЕС катастрофа може зробити:

Чорнобиль і Енергодар світ не пощаджуть:

Усе живе знищити можуть.

Вигнати супостата свідти треба,

Та небезпечно бої там вести:

Атом може з мирного ворожим стати,

І світові «амінь» будемо казати.

Та вірю, що Бог біди не допустить,

Хоч ворог ще ракети запустить.

Тим часом ще декого хочу згадати

Аноніма, що над Києвом уміє літати.

Цей привид – свого діла ас:

Ворожий літак за літаком збиває.

Як же його звати?

Та добре, що столицю захищає.

От тільки б над Харковом ще політав,

І над многостраждальними політ мав.

Мучиться Маріуполь день вже котрий,

Бо ворог безжальний, ой який!

Ірпінь в руїнах, та не скорився:

Люди з міста виїжджають,

ЗСУ його займають

І хоробро обороняють.

Гостомель натерпівся,

І Буча теж,

І Ворзель не схилився,

Бо героїчності нашій нема меж!

Підсніжники ростуть.

Це квіти весни!

Вони скору переможу віщують.

Герою два принеси!

І мирному теж,

Бо перед смертю терпіли.

А живому три принеси:

Радій за брата свого!

Не клянім ворога:

Бог відплатить!

Та кричи «ганьба!»

І Бог не заборонить.

Баштанна столиця хоч і захоплега,

Та не буде до кінця скорена:

Сценарій Донецька не повторить вона,

Бо люд там не з того міста.

В Херсоні серцем і душею українці.

Якою б мовою не спілкувались вони,

Та не їдять ворожі млинці.

Відважні ці люди!

Донецьк із Луганськом здалися тому,

Що терористи діяли в ньому.

Скоро й вони повернуться до нас,

І люди у рідний матрац.

Коростень прийняв з Білорусі удар,

Тому що глава її – автократ-судар!

Друг злого теж добра не дасть,

Та білоруси терпіння переносять.

Це теж наші браття,

На відміну від москаля!

Хай палахкотить багаття,

Хай вийде з нього сала!

Невже цивілізація потрапила туди,

Куди століттями потрапити не могла?

Невже народ на вулиці виходить сюди,

Де чують заклик до бунта?

Нехай диктатора скинуть!

Бо Гітлер проти нього – ніщо!

Він на армію вермахт кинув,

А той по мирних б’є, от воно!

Іди з нашої землі!

Ми тебе не кликали!

Ти, «асвабадітєль» від сатани,

То й до нього йди!

А тепер трохи позитиву!

Чи чули про бабусю,

Що дрон ворожий збила

Банкою з томатами, а?

А чи чули про підлітків,

Що з танка бензин злили?

А чи чули про ромів,

Що танка, було, вкрали?

Та хвилина позитиву на тривогу змінилася.

Ні, не серед народу. На повітряну,

Яка сиреною нам сповіщається.

Ох, я його особисто вб’ю!

А що ж на країні окупанта?

Триколор люд міняє,

На стяг без крові жителя,

Якого ворог убиває.

Та бездушний громадянами зневажає,

Навіть малюків за грати сажає!

За заповідь шосту «Не убий!»

Статтю накатає.

Захід безпечним довго був,

Туди зі Сходу тікали,

І з Півдня приїжджали,

Та ворог небезпеку показав.

На міжнародний полігон,

Що в області в лапах лева,

Потрапило вісім ракет он.

«Вічна пам’ять» їх до неба!

Пишу, аби світ увесь знав,

Що ми – не частина росії;

Пишу, аби кожен у душі мав

Той вогник соборної мрії.

Мрії про мир, про чисте небо,

Про сильну країну.

Ми ворогу разом носа втремо!

І надалі писатиму.

Ще події новії:

Випустили окупанти з міст цивільних

З-під влади повії,

Тому що не зробити з них покірних.

Білоруси молодці!

Армія проти свого диктатора пішла!

Ці люди – дійсно брати нам,

Живе Білорусь і Україні слава!

Цього року підсніжники –

Символ воскресіння влади народу,

Символ повалення ворога люду,

І символ пам’яті простому й герою.

Сиротою блистить церква

У звільненому Ірпіні.

Для окупанта нема Бога –

Нищить і храми святі:

Святогірська лавра на Донбасі,

Давній храм Різдва Діви Марії,

Й іще багато церков.

На їх руках – невинна кров!

На тому, що війну оголосив,

І на тих, хто за наказом зло чинив.

Многостраждальний Маріуполь вщент рознесено,

Чернігів до нього наближено.

Чорнобаївка – село непросте:

Більш десятка раз ворог гине!

Невже вони не бачать, що люд цей не здолати?

Хто проти нас, якщо з нами Бог, хто проти?

«I stand with Ukraine» – кричить цілий світ.

І співає для нашого народу:

Концерт благодійний міднародний поміг,

Не один мільйони купюри зелену.

Дорога ціна пізнання України!

Дорога ціна визнання її у світі!

Відбудуємо країну, за це не переживаємо,

От тільки померлих душі не воскрешаємо…

Ця війна – справжня трагікомедія:

Там сльози й кров, а там є сміх!

Поляки – люді добрі, приютять,

Та й тренд TikTok запустять:

Пісню чудову про путіна, супостата,

Під неї знімає навіть армієць, їм слава!

Очільник пропутінський Чечні

Теж за «асвабадітєля» не краще.

А який дурний, тупенький,

Хай у бункері сидить радше.

Шукає Степана Бандеру по львівському метро,

Але якби розумнійший був… Там не було

І нема, і не знати чи буде

В Одесі та Львові метро.

Білоруси! Друзі наші!

Народе братський!

Диктатори ваші

Недобрі, гадський!

Скиньте свого вусаня

І приходьте до нас:

Буде гинути від нас русня,

І заживемо собі добра!

Та не все так весело:

Енергодар знову вибух чув.

В Чорнобилі не сонячно:

Ворог мілітаризував.

А зброя хімічна вже напоготові,

Аміак і хлор – гази безпощадні!

Віримо – Бог збереже нас для кращої долі,

Дочекаємо – житимемо на волі!

Тоді нарвемо підсніжників пучечок,

Герою в руки мужні віддамо,

Почуємо ніжні слова подяки,

І ми їх з трепетом скажемо.

І по дві квіточки на могилу покладем,

Панахиду відправим, вічну пам’ять збережем

Усім, хто землю свою боронив,

Хто за неньку-Україну пішов на згин.

3
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 6 місяців

Denis

8
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 11-04-2022

Коментувати