Рука з браслетом….Ізюм Як можна убивати безпричинно…і взагалі, Як можна убивати…. Як можна ненАвидіти дітей й вбивати, Якщо чекає десь на тебе мати… Як можна красти без упину і розбору, псувати і ламати просто все довкола… Як можна нищити народ наш так підступно, Кому потрібен цей повтор і жах.. ? […]
Інша поезія
10 posts
А хтось хотів, щоб зачекала осінь, В спекотний день напитись з джерела. Вона прийшла… Ніхто і не запросить Гостинно так, до щедрого стола. Тут яблука красуються і груші, І пахне слива, мліє виноград. І вкотре осінь миє наші душі – Бо знов не те і живемо не так… І одягом […]
Я хочу додому, так хочу додому! Знов хочу зайти я у свій рідний двір, Зустріти сусідку до болі знайому, Яка усміхається щиро мені. Я хочу відкрити ті двері будинку, Де все босоноге дитинство моє Лишилось на стінах у фото й малюнках, Де сонця промінчик на склі виграє. Вдихнути я хочу […]
День відміряв клопоту чимало Суєти, печалі і тривоги. Знов безсоння в гості завітало. І прогнать його не маю змоги. Нічко, нічко зжалься наді мною. Сон - дрімоту приведи до хати, Щоб розсталась швидше із журбою Хочу в снах казкових побувати. Хочу гори підкорити сміло, І пірнути у морські глибини, Щоб […]
Самотній лист зашпортався об пень, Обдер боки, набив від вітру ґулю. Він зупинити мріяв трошки день, Зігріти серцем мокру змерзлу дулю. А грушка ця край поля хилить стан, Старечі плечі вже розхристав вітер. І час не гоїть вени давніх ран, Не квітнуть більше вже весною віти. А діти десь розбіглись […]
Анна G. Сіло Сонце примарою за край, Почорніло, ніби вуглик стало. Людяність?… в катів, Її, замало, Прошу, Ти ще хвилинку почекай. Ти дай напитися роси, Вона, – свята, Наснилося, що я зриваю квіти. В окопах сплю, а вдома, плачуть діти, Зима пройшла… Весна чомусь не та. Тисне боляче у […]
Я довго намагалася знайти слова Щоб виразить всю лють, що відчуваю. До підлої кривавої імперії зла, яка себе росією так гордо називає. Падлюки ви, і нелюди погані В 4 ранку вдерлися в мій дім У Києві, і Харкові й Малій Рогані Усюди було чути й видно сильний дим. Збудили на […]
Душа – то нерозкрита книга. Не кожному під силу прочитать. Хтось полистає і покине, Хтось до палітурки зачита. Ти відкривайся тій людині, Що вміє книгу прочитать, Хто не листає беззупинно, А в сенс сюжету проника. Кому є діло до обложки, До кількості всіх знаків і крапок, Хто плаче, якщо в […]
Яка весна! Яке творіння Боже! Здається все міняється в очах, І сонце,дощик і погода гожа, Й додому з вирію вже повернувся птах. Все прокидається із-під землі,з-під снігу, Неначе все говорить та співає, Струмки біжать і тихо розмовляють, А я милуюсь…навіть завмираю, В її красу – душею поринаю, Як вона пахне […]
Плаче дощем сумна весна, І постріли знов долинають, А матері синів чекають, Та не вертаються вони… Бо їм уже не до весни, Вони на тій страшній межі, Де смерть їм дивиться у очі, А мати молиться щоночі, І розривається душа… У тій молитві неспіша… І лиш надіється на Бога… І […]