Ліс Лились з акацій запахи медів, А бузина – в передчутті цвітіння, Змішались трави різних кольорів, Літає тополине скрізь насіння. Степ заквітчали квіти польові, В химерні коси заплелись шовкові трави, Дрібної пташки трелі голосні Мене у лісі радісно вітали. Ливсь із сосни здоров’я аромат, А вітер загубивсь у верховіттях, Розквіт […]
Пейзажна лірика
31 posts
Путівець обкатали до лиску. Зовсім поряд село від села. Поспіша хтось, бо пізній вже присмерк. Попід лісом дорога лягла. Обернися назад, за тобою Сипле місяць, цей красень блідий, На зелену смерекову хвою Діамантовий пил голубий. На поля, на дороги, на стріхи Накидає сріблясту канву. Для його забаганки, для втіхи Так […]
Сховалося сонце, спускаються роси. Тумани над ставом споліскують коси вербові. Кущі за колосся чіпляють шипами, І ягоди сизі стікають сльозами тернові. Сполохано перепел крикнув спросоння, Пташа перегрілось в житах на осонні за днину. Цвірінькають коники, скачуть прудкіше, Зникають у травах і слухають тишу хвилину. Всіх псів-охоронців […]
Дитинства спогади далекі, як чужі. Туман, холодна свіжість росяного ранку. І кущ терновий на обораній межі, І чорні ягоди у сизому серпанку. Минуле зжовклі сторінки перегорта. Забуло про шипи, лиш смак солодко-кислий На язиці терпкого терну пам’ята Та раннім морозцем прибитий лист повислий. Крізь помутніле скло – дорога […]
Дощами змила осінь у яри Багряно-жовту розкіш листопаду. Як до і після, кожної пори Нову очам вготовано принаду. Імлисто-сірі небо і ріка. Все сірими фіранками накрило. З пришерхлих трав льодок скляний стіка, А землю снігом ледь припорошило. Вуглисто-чорні пасма на ріллі, Між скибами забілено смугасто. Туман їсть сніг з ще […]
Поволі йшла глибока осінь… В очах – весна, квітує сад! Тепла і сонця в ньому досить, Аби зігріти в листопад. А осінь йшла, удаль манила, Встеляла листям жовтим шлях, І за спиною легкі крила… Здійнявся в небо вільний птах! Він вірив в себе, не здавався, Хоч крила кволі ще були, […]
*** *** *** Спадають краплі — Б’ють по листочках І звуки, як симфонія Шумить,.. Що дощ співає, Переливає, Грає — У тих моментах Невагомості Душі, Якою світ стоїть… ——————————————- 16.05.2021; Paris (A / a) ======================= ID: 914033 http://mail.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914033
Вода лилась потоком в балки, І мокли трави по ярах. Лише одні кмітливі галки Сушили лапи на дротах. На сонці ранньому блищало Все в перлах, знизаних в разки. І на узгір’ях парували Зелено-сизі сосняки. А сірі хмари тільки в край. Нічним дощем промило просинь. І запізнілий літній грім […]
В пасмах сивих старі будяки, Всі поля такі вільні і чисті, А на межах сухі патики, Чорнобривці вогнянобарвисті. Десь вітри набираються сил, По піддашшю шурують в обійсті, Розганяють дорогами пил І зі свистом женуть в передмістя. Небо сіре в осінній журбі, В неминуче студнім передвісті. Лиш мурчить на старезній вербі […]
Замість тисячі слів Я покАжу вам свій будинок, Де рожево зацвів Той бузок, що колись садили Із матусею ми, Мені було лише п’ять рочків. Та у пам’яті все Залишилося про садочок, Де густі яблУні Нас так щедро тоді пригощали, Де дзвінкі солов’ї На світанку мені співали. Прокидаляся я І збиралася […]
(!) Чай, Як ліки.., Що прагнуть Здоров’я І… тіла дихання Живе, Бо в цьому — Мистецтво, Як думка творіння, Що є натуральне Й святе, […]
*** Ходить літо — Сіє квіти,.. Сонце світить І пече — Припізнився дощик, Знову, Бо хмарки Вітер жене — Десь за обрій, В чужі панства, Як не вміють Говорить — Ті слова яскраві Літа, Чим уміємо Ми жить — Косовиця, Пахне сіно, Лан налився У зерно І горіх, уже, […]
Скінчився день, скотилось сонце За обрій у рожевих барвах. В душі моїй панує спокій, Дивлюсь замріяно на хмари, Які по небу розплевлися, І в кожній бачу образ дивний – Орел ввижається, жарптиця І парой плавають дельфіни. Скінчився день, життя сторінка, Заснуло місто, дім заснув, Лише годинникова стрілка Не спить – […]
Я повЕрнусь, я знову повЕрнусь! Я осіннім дощем прольюся, Упаду на святую землю І росою в траві залишуся! Навесні в лебединій стаї Прилечу я до тебе знову І скажу, як тебе кохаю На свій українській мові! Я барвіночком в полі заквітну, Синім, синім, мов небо з грозою. І […]
Рідна хата моя у селі край дороги, Рідні в полі стежки, де малесенькі ноги ПроходИли мої, де сміялась й раділа, Рідний вквітчаний сад, де черешні садила. Рідна школа моя, – вічна біль мого серця, Рідні люди в селі, де з усмішкой відверто Зустрічають завжди. Прихистять і порадять, Як не […]
Маки червоні Цьогоріч уже відцвіли. Каплями крові На полі бою лягли… Біли ромашки Розкажуть, кохає чи ні… Звісно ж кохає, Лиш тришки поки на війні… Жовта кульбаба Сонечком сяє щодня Наче нам каже, – Скоро скінчиться війна! В небі веселка, Сім кольорів – сім чудес, Нам усміхнеться […]
На березі річки ромашка росте, Васи’льки, полин і соки’рки. Літо прийшло – все радіє, цвіте Та ли’ше на серці гірко. Пі’ду у трави, зберу я букет, В небо погляну блакитне. Дуже надіюсь – все скоро мине, Скінчи’ться війна і все стихне. Річка глибокая, чиста вода Сонця промінчики ловить. Знаю, що […]
Я після війни посаджу свій сад – Вишеньки, черешні, солодкий виноград. Хай росте-зростає, квітне навесні, Діток пригощає щедро восени. Я після війни дім збудую свій, Будуть мої діти радо жити в нім. Буде у тім домі мій великий сад – Вишеньки червоні, стиглий виноград. Я після війни книгу […]