** *** *** Коли над головою Літають Ворони смерті,.. Найголовніше — Не панікувати І не чекати милості, Бо в цій необхідності Немає жалю До нікого, Щоби страхом жити, А лиш вміння Прийняти цю дійсність Та захистити життя — […]
Воєнна лірика
136 posts
***** Стелиться, Що гладдю В хрестику приціл.., Доля-вишиванка Розстріляних тіл — Чорним і червоним Жалю та плачу І… щоразу новим Взором на свічу Тихо день запалить Смуток […]
*** Мій тато – герой Азовсталі І всі хто був із ним – теж. Їх серце – скоріш за все з сталі Відвага – не має меж. *** 100 днів у боях з окупантом Стільки ж в полоні – теж. Серце їхнє – зі сталі Відвага – немає меж. *** […]
********* Господи ! Якщо тобі потрібна жертва, Щоби Україна вистояла І перемогла Диявола кремля — Візьми мене, Як добровольця.., Візьми та розіпни, […]
*** *** І чути голос з вишини Яким Всевишній мовить: “Востань і йди, Бо воскресаю я тебе Зі свого серця, Як вибрана, Щоби світити Й приносити ти могла Щонайдорожче, Як омила У крові праведних себе Пред мої очі Ти словом Істини, Якою я тебе творив, Як Україну — Зі свого […]
*** Смерті Не треба Боятися — Ми всі, Колись, Помремо — Всі до одного, Як водиться,.. Але… Задумайся ти, Хто читає це — За що ти помреш.., Коли в цьому Зміст життя..? Тому — Слава воїнам, Які захищають Україну, Дім, Нас, Родину..! Всі вони — Всі, до одного — Варті […]
*** Час на війні Не вимірюється Годинником… Час на війні Не вимірюється Кулями… Час на війні Не вимірюється Начальством І хвилинами перемоги… Час на війні Вимірюється Вбитим моїм Товаришем, Що був для нас Братом, Який захистив нас, Прикривши гранату Своїми грудьми… ————————————– 25.01.2018; Paris (“C.P”) ====================== https://uamodna.com/articles/ilaquo-chas-na-viynyiraquo/ ==============
Ми почали розбиратись У тому, що нам непотрібно Де смерчі звучать, а де гради, А де просвистіли міни. В політиці ми уже аси, Вже кращі за депутатів. Малюють уже діти наші ЗовсІм не дитячі плакати… Навіщо все це нам? Навіщо? Чи ж ми всі такого хотіли? І вкотре вмиваємось слізьми, […]
*** *** *** «ХАЙ БЕРЕЖЕ ТЕБЕ БОГ, УКРАЇНСЬКИЙ СОЛДАТЕ…» ************** Хай береже тебе Бог, Зі всіма святими Війною пройти І живим вернутись, Разом із тими, Хто брат тобі, Хто з тобою Життям докладає У зміст… Бо тебе чекає Родина, Яку захищаєш ти І Пам’ять, Як стальний капкан, Усе пам’ятає — […]
І наче намагаємося жити Та боляче від кожної новини… Будинки… Школи… Діти вбиті… І страшно, чесно, кожної хвилини… Та ми ж так намагаємося жити! Ми ж свято віримо у нашу перемогу! Ми знаємо, що зможем відновити Руїни. Та жаль, вже не повернемо нікого… Брати і сестри, подруги, матусі […]
*** «Бо війна — Це війна на смерть» *** Ніякої синтиментальності До ворога, Бо війна — Це війна на смерть І.., коли на тебе Напали — Без оголошення Та стараються всіляко Принизити, Обплювати, Вбити,.. Знищити фізично і морально — Лиючи гібридний гній : Ніякої пощади, Ніякої поступливості, Ніякого відступу Зі […]
ЦЕ СВЯТА ЗЕМЛЯ І знову дикий рев ракет на Сході України, Попелище. Руйнування оселі й родини. Щоденний стан речей – це присмак тривоги, Та віру не знищити й ходу перемоги. Палає Південь України. Вибухи. Стрільба. Безперервно має місце наша боротьба. Мужнім воїнам завзятим кланяються всі За майстерність втерти носа […]
Йому лише вісімнадцять, А він вже пішов воювати. А інший скаже в п’ятнадцять: – Я теж хочу бути солдатом! – Навіщо тобі? – запитаю, – А як? Защихать Батьківщину! Вона ж молода, а страждає, Бідненька моя Україна… Ще зовсім, ну зовсім ще юні, А вже на сторожі свободи. Їм ще […]
Мамо, пробач, я більш не повЕрнусь додому, Не поцілую руки рідненькі твої, Не обійму тебе, знявши із серця втому… Мамо прошу, рідна, пробач мені… Я так боровся за волю, свободу і віру! Впевненим був, що не здолають мене… Мамо, пробач, учора вночі мене вбили… Син твій до тебе більше […]
Боже, до тебе звертаюсь в молитві, За що мене ранять прям в серце? За що, Боже, гинуть мої рідні діти? Боженько, чим заробила я все це? За що розбивають хатинки біленькі, Там люди жили і раділи… За що нищать землю, мою рідну неньку Там люди старанно так хлібчик ростили… […]
Вже більше діти в школу не підуть… Її розбили кляті орки зранку… Розбили, бідну… А думки снують У голові, – що ж буде далі з нами? Вже більше діти в школу не підуть… Ой, як же боляче мені на це дивитись… Це ж школа! Тут діти мріють і живуть, […]
Як важко чекати солдата З тієї страшної війни… Чи хочеш його відпускати? Але ж він повинен іти… Повинен іти, воювати, Заради родини, батьків, Вітчизну свою захищати Від орків, проклятих катів! Щоб пташки на Вкраїні співали Й тривоги не чувся набат. Щоб люди завжди пам’ятали Героїв своїх, солдат!
Стоїть самотньо хата біля річки Вся біла-біла, наче та хмарина. В саду росте смерека і порічка – Зовсім недавно тут жила родина… Тут син із батьком дуба посадили Щодня з відерця йОго поливали, Тут рясно так черешні уродили, Їх ще дідусь з бабусею саджали… Тут мати доньку в […]