Чарівна дівчина Зима у білому убранні
холодним дотиком руки
змінила світ весь на світанні…
Іскриться іній на гілках…
Сніжок легесенько кружляє.
Вже пісню не співає птах…
Природа в казці завмирає…
Так хочеться спинити мить,
послухати зимову тишу…
А вітер не дає – свистить!
Зима морозом в очі дише!..
І хочеться її колючою назвать,
жбурляти сніжками у зиму.
Лежати на снігу та зорі рахувать,
і брати від зими всю силу!
Захоплююсь красою взимку я,
коли ялинка Новорічна сяє!
Коли біля каміну вся сім’я
Різдво Христове зустрічає!
Коли у Новорічну ніч
Карпати снігом засипає…
Коли кохані віч-на-віч
в танку зимовому кружляють!..