Чужі граблі такі
бувають і не нові,
по них комусь гулять –
дивитись вернісаж,
із ким тепер трива
про дійсності розмова,
та хоч антракт бува,
але тепер дарма.
Ну що ж граблі такі –
самі їх учинили,
а ще для себе теж,
буває навпаки,
лиш на чужі і знов,
і знову наступили,
а обминать би їх –
таки не мастаки.
Милуємось, видать,
чужі і не такими,
бо якщо лихо зовеш –
не обминеш біди,
воно бува прийде,
але і розчарує,
нове-старе прийде,
але не до снаги.
Дивитись на вогонь,
або іще на воду,
а чи хтось працював –
буває епізод,
але як по граблях
і знову затанцює,
видовище ще те
і дивиться народ.
9.04.2023-30.04.2023
Картинка із інтернету.