Для голосування необхідно авторизуватись

Діти війни

Діти війни

Ракетні обстріли такої сили,

Що навіть муза десь сховалась у кутку,

Дитя щоднини матері просило,

Матусю, хочу тишу отаку…

Щоб цілу нічку я у сновидіннях,

Блукала по квітучому лужку,

А не сиділа на сирих каміннях,

Закутана у ковдрочку стару.

Так хочу порадіти сонцю і хмаринці,

Пробігтись по травичці із м’ячем,

Сміятись і стрибати, бо ж дитинство…

Але навколо вибухи з плачем.

Матусенько, а в чому дітки винні?

Що вкрали в них дитинство золоте,

Чому ховатися ми всі повинні?

І чи весна для нас ще зацвіте?

В очах дитячих, вже таких дорослих,

Читалось запитання не просте…

Коли вже зникнуть ці ворожі «гості»?

Матусю, а весна ще зацвіте?

А мама лиш до серця пригорнула,

Й тихенько помолилась у сльозах,

Щоб смерть їх стороною оминула,

Й дитя побачило весну у снах.

 

 

 

 

 

4
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 1 рік

Pavlyova

22
Коментарі: 0Публікації: 7Реєстрація: 01-04-2022

Коментувати