Для голосування необхідно авторизуватись

До кінця!

Із нас вирвали душу, і змусили жити.

Під вічними градами – й залпом вогню…

Без мирного неба і теплого слова –

Закрили прохід, у домівку мою.

Нас на коліна хотіли поставить,

Забрать у нас волю – щоб жили, як скажуть.

 

Та бач, українці – народ не простий,

Всі згуртувались, стоять як один.

Стоять всі за правду! За волю! За слово!

Про те, як пішли ми до бою ураз.

Схилитись фашистові та скласти всім зброю?

Такого ніколи не буде у нас!

 

Подумай-но сам. Русский солдате,

Де тобі краще буде ночувать?

Удома – де друзі, близькі – всі знайомі?

Чи в нас на вкраїні будеш умирать!

Така твоя доля, русский цивільний,

Ти раб! І навіки залишишся ним!

Ти не скинеш систему,

Не підеш протии влади…

Так і будеш, в росії, своїй, умирати!

1
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 5 місяців

Котецька Богуслава

4
Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 07-04-2022

Коментувати