Для голосування необхідно авторизуватись

До Шевченка

До Шевченка

Глянь Тарасе, знов в руїнах,
Наша Україна
Схоронили не одного,
Вже героя – сина.

Глянь Кобзарю, подивися,
Знов москаль лютує.
Кров’ю очі налилися,
Та Бога не чує.

Не чує, бо заклало,
Йому серце й мізки.
Отаке ж бо нерозумне,
Виросло з колиски.

Подивися з того світу,
Наша Україна,
Сльозами вмивається,
Її діти гинуть.

Правду ти казав, Тарасе – ,
Москаль – не людина.
Пошкодуєш вбоге, босе,
Бісового сина.

Та повернешся спиною,
Як ножа устромить,
Волочиться чужиною,
В твою хату входить.

Треба гнати того ката,
Із землі своєї,
(Бо не був ніколи братом),
Прямо до расєї.

Хай собі там борсається,
В своєму болоті,
І нехай не заважає,
Людям в світі жити.

1
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 1 місяць

Pavlyova

22
Коментарі: 0Публікації: 7Реєстрація: 01-04-2022

Коментувати