Дочекайся…
- Ти мене дочекайся…Ще трішки,
І я ніжно тебе обійму,
Допалю їх залізо і пішки,
Погоню мов худобу, русню!
Без жалЮ…Бо його вже немає,
Мов клопів, окупантів чавлю,
Жага помсти мене розриває,
За зґвалтовану землю мою!
За Ірпінь, що в руїнах страждає,
За маленьку Охтирку в строю,
Бучу, Ворзель, Херсон, Миколаїв,
Я тих гадів, як сіно, палю!
Маріуполь я їм не пробачу,
І за Харків віддячу сповна,
Вони стали вже схожі на клячу,
Що наїлась, по горло, гі..на!
Ти мене дочекайся…Вже близько,
Перемога над ”орками” – знай,
На землі нашій, буде їм слизько,
Доб‘ємо…Порвемо…Зачекай…