Для голосування необхідно авторизуватись

Двадцять четверте…

І світло не горить,

І по за зоной абонент,

І безліч міст і сіл

Стоїть розбитих вщент.

Все ближче й ближче враг,

Снаряди, вибухи.

За діток в серці страх –

Як захистити їх?

У когось вже давно

На вулиці весна

І літо у вікно

Вже стука-зазира.

А в мене до цих пір

Зависнув календар

На страшному числі –

Двадцять четверте – жах!

Закрию очі. Ніч

Та щось не спиться знов

Вчуваються мені

Підриви страшних бомб.

Чи скінчиться це все

І чи настане мир?

Та не повернеш вже

Будинків і квартир,

І тих людських життів,

Що так безжалісно

Забрали вороги.

Ой, як печаль бере…

І світло не горить

У більшості домів,

І серце так болить

За друзів, родичів.

Тримайтеся, прошу!

Ще трішечки, іще…

Як жаль, не запишу

Весь біль одним віршем…

2
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 2 місяці

Ірен Тома'

87
Пишу про біль - пишу про Україну...
Коментарі: 0Публікації: 60Реєстрація: 12-05-2022

Срібне перо

Достижение получено 30.06.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Коментувати