І світло не горить,
І по за зоной абонент,
І безліч міст і сіл
Стоїть розбитих вщент.
Все ближче й ближче враг,
Снаряди, вибухи.
За діток в серці страх –
Як захистити їх?
У когось вже давно
На вулиці весна
І літо у вікно
Вже стука-зазира.
А в мене до цих пір
Зависнув календар
На страшному числі –
Двадцять четверте – жах!
Закрию очі. Ніч
Та щось не спиться знов
Вчуваються мені
Підриви страшних бомб.
Чи скінчиться це все
І чи настане мир?
Та не повернеш вже
Будинків і квартир,
І тих людських життів,
Що так безжалісно
Забрали вороги.
Ой, як печаль бере…
І світло не горить
У більшості домів,
І серце так болить
За друзів, родичів.
Тримайтеся, прошу!
Ще трішечки, іще…
Як жаль, не запишу
Весь біль одним віршем…
Автор публікації
Пишу про біль - пишу про Україну...
Достижение получено 30.06.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
