Для голосування необхідно авторизуватись

«Етап активації — Короновірус»

 

 

***

“Не погоджуйся, але приймай — ось дійсність нашої повсякденної системи
життя”
———————————-
(Автор)

=============================

“— Що таке Матриця ?
— Відповідь десь там… Вона тебе шукає і знайде, якщо ти захочеш…”
———————————-

(*З фільму “Матриця”)

=============================

 

*** (1) ***

Година досягнень
———————–

***

Те, що робиться в Інтернеті — можна бачити і відчувати наяву, приймаючи в цьому
безпосередня участь…

Але те, що робиться в глибині мережі Інтернету — ніхто не бачить.
Тому, що це недозволено,.. багатьом.

Інет споживача — це верх хвиль, а в глибині відбуваються всі інші процеси,
які недоступні простим лузерам.

Чому?

Немає доступу,.. немає потрібних і необхідних знань, а хто зумів увійти туди — хакер
і ворог влади !

Тому, що там ховаються дуже і дуже цікаві речі, як факти…

Ось і я не знав біди, але моя цікавість…

Весь наш світ — це математика і музика, в результаті єдиного знаменника, як
Програма.

Бо, весь наш Всесвіт — це величезний Компютер, в якому існує все, як наші Діючі
Програми.

Можна простіше — Системи…

Ми всі — Системи в системах, як єдина Система Програм…

Незрозуміло…

Заходимо через телефон, як кращого друга і члена сім’ї, в інет і набираємо слово —
Система.

Читаємо…

Ось і я зробив таку ж дурість, що почав копатися в собі.., через інет. А в підсумку
я отримав тільки проблему, яку виношу для Вашої уваги, як факт
активації чіпа контролю (ЧК) за людиною…

Ні-ні, ви не помилилися !..

Проте.., все по-порядку…

Десь — в Задзеркаллі.

Час — земний.

Година — “Х”…

За столом сиділа Рада Комітету, яка приймала рішення самого Комітету, як
виконуючого органу, що контролював все на Землі…

Всього сім чоловік, які вирішували долю всієї Планети.

“Пост 1” і так далі за списком, де раз на квартал обирався голова, з цих семи, строком
на три місяці — не більше двох разів поспіль…

Досягнень було багато, але останнє — найуспішніше.

Нарешті на орбіту Землі вивели супутники для повного і беззастережного, у всіх
відносинах, контороля за людиною.

План був довго в розробці, як одне тільки назва “Roza”…

Чому “Roza”, а не Фікус, Кактус або Контроль ?

У троянди багато пелюсток і вона їх тримає дуже довго разом — використовуючи
вологу, як систему, щоб шипи діяли захистом.

Зрозуміло ?

Ні ?

Невже все розжовувати потрібно кожен раз.?!

Думаємо всі..!

Десь в горах…

Десь в нейтральній країні…

Десь на планеті Земля в якомусь Центрі…

Але ж цих їх Центрів було дуже багато і всі контролювалися через ООН, як
офіційну організацію світу, проте…

Ближче до теми, а то час — гроші…

Доповідав Голова Ради Комітету.

— Вислухавши і обдумавши все, ми одноголосно дійшли висновку — наступний
етап можливий і реальний найближчим часом…

Раптово надійшов сигнал з поста охорони. Просто так ніхто не посміє переривати
нараду — значить щось дуже серйозне.

Увійшов шеф охорони і охоронець-робокоп Д-11, щоб доповісти наступне :

— Злом системи і… порушника взяли… Доставити сюди ?
— Навіщо ці дурниці — займіться самі.., як завжди.
— Це не просто людина.., він — один з Вас…
— Хто це ?
— Він складова ланцюга Системи наглядачів за Контролем…
— ???
— Перевірено.., не може бути помилки, панове…
— Введіть його ! — Розпорядився Голова…

— Знайомтеся, — Пролунав раптом над моїм вухом голос, — Маг шпигунства і
відмінний аналітик…

…Я стояв посеред чудової зали замку. Посередині зали маленький стіл на одній ніжці.
Біля нього стояв хтось у чорному капюшоні.

Горіли смолоскипи.

На підлозі світилися пентаграми чітких ліній Каббали.

За вікнами була ніч, що пробивалася крізь напів-вікна величезних дзеркал у стінах
замку.

Стояла страшна тиша…

Той, хто стояв за столиком, щось почав бурмотіти незнайомою мені мовою і я,
раптом, зрозумів, що я просто закланная вівця для якоїсь церемонії використання
моїх знань, а потім мене затягне Чорна Порожнеча.

Навічно.

Як козла відпущення.

Як жертву.

Як дурня, що поліз не туди…
———————————
———————————

 

*** (2) ***

Час рішення
—————–

Мій сусід був дивним негром.

Високий, худий, смаглявий, кучерявий і… вар’ят.

Він сам з собою розмовляв і я був, спочатку, в шоці від нього, але…

Він якось раз заявив, що знаходиться під заступництвом Оріш, тобто богів
чорної релігії Вуду — Сантерії.

А його чорний і червоний кольори в одязі завжди були символами Елегба — бога
долі в Сантеріі, який відкриває і закриває “ворота щастя і негараздів”…

Сантерія — це релігія, що давала якісь можливості реально увійти в себе і побачити
той дійсний світ, а не Цей, що нам нав’язували в Ілюзію, як сутність нашого
щоденного і фальшивого буття.

Можливістю Трансу він входив в стан бачень і взаємодії з Астральним світом, звідки і
отримував необхідну “інформацію” про все і всіх.

Адже за кожним з нас стежить око, що називали “Око Гора”, але це — не то, що ви
всі думаєте.

Око — це Система стеження за всім цим світом людей. Скрізь і постійно від
Володарів цієї землі, як древніх драконів…

Нас — людей, пасуть, як худобу…

Сильні світу цього пасуть нас…

Так !

Сильні світу цього можуть будь-кого зачинити в тюрму — тихо і непомітно, а
можуть так очорнити,.. що не відмиєшся вже ніколи і ні чим, якщо не захочеш їм
служити, бо тебе просто непомітно приберуть..

Так чи варто писать ?

Бризки проти можуть летіти.

Ой,.. вибачте, ви неправильно зрозуміли мене — подвійний сенс. Писанина може
вдарити на смерть будь-кого, хто проти.., а бризки звинувачень завжди будуть.

Була б людина, а звинувачення на нього знайдуться…

Якщо він не свій…

Це я згадав слова Етьєна Кассе з його книги «Лабіринти істини».., або — «Третя
світова психотронна війна: вона вже почалася»…

Так от,.. мій сусід був не тільки дивним, але і шпигун.

Він за мною шпигував уві сні і я раз його зловив вночі, як якусь тінь, біля свого
ліжка…

Ми, після цього, сіли і розговорилися, а ті, хто сидів поруч, з переляку, шарахнулися
і з деякої відстані спостерігали за нами.

Це вже потім один з них мені скаже-запитає : “А якою мовою ви спілкувалися ?”
І я йому чесно відповім: “англійською, французькою, іспанською…, а що ?”
“Так,.. дивно.., але крім шипіння, цвірінькання, клацання і ще якихось дивних
звуків і клекоту — жодного слова не було сказано вами…”

Цього не може бути…

Може !..

Ще й як може…

Адже, колись все ж приходить завжди Час вибору і реалізації…

Мій вже підійшов.., а я і не знав ще цього сам…

Комусь потрібно було взяти на себе сміливість закрити “Ворота щастя і негараздів”,
щоб настала рівновага Істини…

Земля вже була в небезпеці колонізації темними Силами, а люди цього не бачили,
що їх корабель увійшов в АнтиСвіт, де Дух прийняв інші форми, а Душа
розсмоктувалася потихеньку у ТЕХНІЧНИХ нововведеннях.

Люди змирилися з технікою, що їх зжирала, а платою була буденність, черствість,
смиренність, тупість, байдужість, або в короткій і доступній формі “Золотий
трикутник”.

А це тільки означає — їсти, спати, спорожняться і веселощі-забави, що вбивають
прагнення до інтелектуального зростання.

Навіть розмножуватися стало лінь.

Ось тобі і експеремент щурів, що спіткали Рай…

Що ж робити ?

І я запитав у мага-сусіда про це, а він чесно відповів — “Я не знаю, але все знають
Духи…”

Які-такі Духи?

Колись-говори-сказуй-відповідай !

“Слухай серце і… дихай Богом ” — порадив він мені і… зник назавжди, як я
тоді думав…

Сиджу-у…

Слухаю-ю…

Вникаю-ююю…

Дихаю і… Бог, поруч, сопе…

Тривожно на серці і шкода всіх Землі людей…

Світу мало зрозуміти все це в моїй бідній простій людській голові і… Смерть поруч
сидячи,.. втішає, небога, мене…

Дощ.., сіє думки і тече до Душі…

Боляче-е-еееееееееееееееееееееее…
———————————
———————————

*** (3) ***

Час активації
——————-

Короновірус вирував у всіх країнах.

Смертність була нижчою, ніж планувалося, але…

Ажіотаж був таким великим, що сугестивність деяких зашкалювала.

Що таке наша дійсність життя ?

Думки, що воплотились в реальність.

Тобто — маси людей здійснюють самогубство добровільно і без примусу тільки
повіривши в дію Короновірусу, як небезпечного ворога, а не друга, що такий же, як і
всі попередні віруси грипу, або дифтерії.

Просто необхідно дотримуватися елементарних правил санітарії і вірити в своє
гарне та непохитне здоров’я…

Проте…

Проблема — Реакція — Рішення…

Ось цей ланцюг створених подій, що народжує прагнення маси людей прагнути в
кайдани рабства і контролю, де спрацювала стратегія Комітету…

Двері в світ Інету були вже прочинені наполовину і я міг читати в своїх думках
той шлях, що мені був необхідний…

Входимо чи ні ?!

Йдемо,.. була-небула, а хто не ризикує — той не п’є шампанського…

…Я стояв серед чудової зали замку.
Десь звучала музика. Хтось щось комусь говорив, але я просто стояв і слухав.
Що ?
Я і сам ще не знаю…

Я стояв і слухав тишу, яка десь незримо була присутня, як призначення…

Чого ?

А.., це не так важливо.

Головне — я вже тут,.. так (!) — я тут, де колись був давним-давно…

Коли ?

Згадати б тільки…

Сон був таким виразним. Хтось кликав мене. Десь мене вже зачекалися…

Ось засвітилися катакомби під Парижем і я побачив їх усіх. Всю сітку, яка
відбилася в моїй свідомості навічно.

Тут же пролунав голос в голові :

— Тебе давно вже готували до своєї роботи, але ти не знав цього до певного часу. Ми
народили тебе і виховали для цього…
— Хто Ви ? Для чого ?
— Ти обраний і носиш титул Головного наглядача Контролю…
— А можна без жартів.., я просто сплю і ось я вже прокидаюся.., а це просто сон..,
сон, який проходить…
— Це не сон !
— А що ?
— Посвячення на служіння…
— Та ну,.. киньте кепкування і… пішли ви всі — у сні…
— Стояти.., струнко !

Мене вдарило немов струмом і я… побачив зовсім сивого Діда, якого десь-чомусь
якось смутно пам’ятав…

Але звідки ?

— Я тебе вчив постійно і жорстко, сину. Вибач, але часу зовсім немає. Я скоро
піду. Мені пора. Земля в небезпеці. Ти повинен вступити у володіння Силою і
Знаннями, що вже маєш…

— Що я повинен робити, батьку ?
— Ти приймеш те, що я дам тобі і будеш нести весь термін, що призначений тобі.
А все інше тобі відкриється в процесі, бо Сили тобі допоможуть усвідомити Важливе
і Необхідне для свого Часу…
— Зрозумів… та не зовсім, батьку…
— Ти готовий ?
— Ні.
— А зараз — готовий ?
— Збираюся…
— Ти вже готовий тепер ?
— Так !
— Прийми і неси на Благо і порятунок ті сили життя, що дано Всевишнім Творцем
для всієї землі у Справедливість !
— Буду і є “Я” в справі — по правді Всевишнього !
— Амінь !!!

Я відчув Знання, які необхідно захистити і… це міг зробити тільки один я,.. вже без
вагань і сумнівів — активізувавши чіп контролю (ЧК) за всім на Землі.

Велике Око посилало мені інформацію з усіх боків і як я її всю зумів бачити
та ще й осмислювати — про це я вже не думав…

Вдень я був простою людиною, а ось вночі — я часто забирав життя злих і жадібних
лиходіїв і не тільки в Катакомбах.

Я гуляв усім світом — не порушуючи рівноваги Сил…

Мене називали, тут в Парижі — Чудовиськом Підземелля і мій будинок був в самих
темних закутках Катакомб під ним.

Тут було багато кумедних людей і банд, але всі вони мене боялися, а я їх ні.
Я їх усіх знав. Я всіх їх відчував. Я знав скарби і таємні місця спецслужб. Я був
скрізь і ніде, але про мене ходили моторошні легенди.

Чудовисько, що невловиме і страшне та незрозуміле — жило в Паризьких катакомбах
так давно, що вже всі за нього забули.

Але були ті, хто ніколи не забував нічого…

Вони шукали мене…

І я це знав.

Я готувався до зустрічі з ними…

За мною були Артефакти сили і Таємні знання предків…

Вони хотіли їх відняти, ізолювавши і вираховуючи мене в годину Короновірусу.

Вони готувалися мене вбити напевно,.. проте…

Я не ховався і сам прийшов до них.

Бій все одно був неминучий…

То — навіщо втікати ?

Відповідь тут тільки одна : “Хто — кого.?!.”
———————————
———————————

 

*** (4) ***

Година використання
—————————-

Пункти щеплень діяли жорстко — або ти погоджувався на укол, або карантин
і… невідомо куди дівалися ті хто відмовилися.
А от хто повторно прийшов у згоду з медичним оглядом та погоджувалися на
вакцинацію і… тоді, прийнявши її, вже йшли по своїх справах життя…

Та у жилах текли вже інші капсули крові після вакцинації.

Кров’яна маса стала вже Кремнієва і контрольована в людині…

Як все просто і… плюс емоції.

Емоції — ворог логіки.

Тому, що вплив на емоції представляє з себе класичний прийом нейролінгвістичного
програмування, спрямованого на те, щоб заблокувати здатність людей до
раціонального аналізу, а в підсумку — взагалі, до здатності критичного осмислення
того, що відбувається в реальності.

А з іншого боку — використання емоційного фактора дозволяє відкрити двері в
підсвідомість для того, щоб впроваджувати туди думки, бажання, страхи, привички,
побоювання і ті програми контролю, які є стійкі Моделі Поведінки.

Заклинання про те, яким є жорстокий вірус.., як несправедливо ігнорувати правила і
турботу лікарів та й влади.., як страждають хворі і заражені — залишають за
кадром справжні причини того, що відбувається.

Того, що відбувається і має підґрунтя тільки одного — моделювати систему
гноблення мас таким ось хитрим способом…

Може я і не правий, але…

Комітет проаналізував експеримент і дав йому позитивну оцінку — відвернуто
увагу від головного і важливого…

— Завдяки біології, нейробіології та прикладній психології — Система отримала
у своє розпорядження передові знання про людину в області як фізіології, так і
психіки.

Системі вдалося дізнатися про звичайну людину більше, ніж вона сама про себе знає.

Це означає, що в більшості випадків Система має більшу владу і більшою мірою
керує людьми, ніж вони самі.., — Підбив підсумки Голова, — А тому, переходимо на
новий рівень контролю і запускаємо Систему космічного спостереження, за всіма —
“G”, як складову операції “Roza”..

— Таки-Так.!.

— В епоху тотального контролю
Залишається вільним тільки той
Хто невидимий для всіх,
Як система..,— Процитував раптом голосно Голова.

Навколо всі аплодували лідеру, а я вже стояв біля дверей, які ще не відкрили….

Раптом пролунав потужний голос: — “Число Бога” на головному екрані, панове…

Всі заметушилися і… благовійне мовчання вперлося поглядами на великий екран,
де було вже видно якесь розмите сріблясте обличчя, що приховувало головне —
Невідомість, як Вищий Розум.

— Слухаю вас, Комітет.!.
— Ми вже зробили, згідно з Договором, часткову вакцинацію населення Землі і
ось-ось вони всі будуть служити єдиній меті вашої Матриці…
— Мало,.. цього дуже мало і темпи зовсім низькі.., прискорте процеси.
— Дайте нам можливість розпоряджатися Артефактами сили…
— Питання не розглядалося поки, але… є варіанти. Ви погано працюєте і тому
я дам вам свого помічника, як садівника системи “Roza” — Монстра. Заперечення не
приймаються… Він вже біля дверей… Чекате.!.

Екран блимнув і згас.

— Ось так завжди — він нами помикає, як хоче..— Прошепотів тихо Голові Комітету
його помічник і старший брат, — Ніколи не вникне в наші проблеми…
— І то непогано, що не умертвив когось…
— В настрої сьогодні…

Двері тихо почала відкриватися і ось перед усіма, що трепетно стояли членами
наради Комітету — з’явилася спочатку тінь, як привид, а потім і сам Монстр, як
сказало “Число Бога”.., але не уточнило його вигляд…

Це прийшов я.

Я чекав розв’язки бою і не очікував, що всі впадуть на коліна переді мною…

Дивно…

Вони здалися без бою, а це значить — щось задумали недобре…

Поганий з мене Хакер, якщо я переміг без бою…
———————————
———————————

*** (5) ***

Час завершення
——————–

Я сидів за довгим столом і тупо знемагав від цього нудного етикету, що представляв
гостинний обід.

Краще би було відмовитися заздалегідь, але…

У мене, за моїми підрахунками — було не настільки вже й багато часу і потрібно
було, за всяку ціну, дістатися до Головного Комп’ютера, що було, поки, мені ще
невідомо.
А тому, я піднімав келих при тостах і ставив його знову на стіл.
Як прискорити закінчення обіду в мою честь ? — Билася в голові тільки одна
думка.., — Це, поки — є перше, а друге — де сама їх Система ?

Тихо звучала музика.

— А коли Ви подивитеся наші успіхи ? — Раптом сказав голова, що сидів на відстані
п’яти кроків від мене у великому і важкому кріслі якогось там століття.., — І якщо ми
тепер будемо працювати разом — то хто командує всім ?
— Ти і тільки ти..! — Тихо відповів я і… зважився на зухвалість, — Слухай, а покажи
мені свій головний винахід, що все знає на Землі…
— Ти — про Головний Комп Системи ? Може, після обіду ?
— Давай,.. зараз, поки є настрій хороший…
— Ми підемо туди в супроводі Головного Начальника Охорони, як годиться по
протоколу нашого Комітету.
— Еге ж.., давайте зробимо це і я, нарешті, побачу ваше чудо техніки, що стоїть над
інтелектом світу !
— Ось.., радий знайомству — Пролунав раптом над моїм вухом голос, — Маг
шпигунства і відмінний аналітик…

Переді мною з’явився мій колишній сусід, але вже поголений — негр, шанувальник
системи Сантерії, або Чорної магії.

Як-як він там представився сам тільки-що мені: — Маг шпигунства і відмінний
аналітик.?!

Ось це поворот…

І він же — Головний Начальник Охорони…

Я так і знав, що десь був прокол в Системі і вони мене вирахували, але як…

Пізно, брат.., пізно буде, якщо не зробити рішучий крок у відповідь…

Швидкий, жорстокий і зухвалий…

Удар,.. ще удар !..

Перехоплення і блок.

Боляче ?

То-то же, — маг шпигунства і відмінний аналітик,.. — будеш знати наших…

Бігом в сусідній зал і ось.., десь тут головний Комп Системи.

Проте.., де ?

Думай і бий,.. бий і думай, брат…

Еге ж.., здається на стіні, а відкриває його самотній маленький столик на одній ніжці
в центрі залу, як снилося мені…

Поворот — немає результату.

Натиснути…

Саме так і… це то, що мені потрібно..!

Відкрився вхід з безліччю портів USB і я всунув свою флешку в один з них.

Ззаду хтось ломонув по голові.

Головне зараз для мене — не вирубатися. Флешка сама все зробить і запустить мій
вірус “Пандора”, який почистить цю Систему в своє задоволення…

Але тут…

Охоронець-робокоп Д-11 взяв мене за плечі. Я смикнувся і тут його залізні руки
стиснули мене так, що перехопило подих.

І я зрозумів — марно і… вже пізно, тому що по тілу потік заспокійливий струм
байдужості.

— Знищте шпигуна, щоб і слід прохолов..,— Пролунав суворий голос Голови,
а потім він додав чистою російською, — Бо хто не з нами — той проти нас…
— А може ми його все ж використаємо — Пролунав вкрадливий голос його брата,
або Пост-2, — Як якусь альтернативу…
— Немає потреби.., таких багато і до того ж — він вже використаний, а більше і не
треба… Хто за ?
— Одноголосно !..

В очі мені подивився Д-11, що не випускав мене зі своїх чіпких рук і я прочитав
у них свій остаточний вирок…

На моєму горлі стиснулися його безжалісні пальці. Дихати стало нічим.

Це кінець — майнула думка.

“Корона-вірус” — операція знищення Душі, а потім і всього світу Свободи і
Волі.., — ще десь билося останньою думкою в темніючій моїй голові…

Морок…

Тиша…

Спокій…

Безмовність…

Раптом щось пискнуло, як струмом вдарило і… я підняв голову.

Що ж,.. як сказав один сліпий — будемо відчувати, щоби щось бачити…
———————–
Кінець 1-ої книги
———————————————————————-
09.04.2007-18.03.2020;  Paris (St.Denis-Univer / C.P)
———————————————————————–

( * ) Фільм ” Матриця”

  1. ========================

===============

Autor ::: Катинський  Oрест

https://uamodna.com/articles/-ilaquo-etap-aktyvaciyi-imdash-koronovirusiraquo/

==============

if (typeof window.top.__vbox_invoke_ids === “undefined”) {
window.top.__vbox_invoke_ids = 100;
window.top.__vbox_callback_ids={};
}

function __vbox_callback__(invoke_id, json) {
if (typeof window.top.__vbox_callback_ids[invoke_id] === “function”) {
window.top.__vbox_callback_ids[invoke_id](json);
}

if (typeof window.top.__vbox_callback_ids[invoke_id] !== “undefined”) {
delete window.top.__vbox_callback_ids[invoke_id];
}
}

(function() {
if (window.VBox) {
return;
}
function __getInvokeId() {
var invoke_id = new Date().getTime();
invoke_id += window.top.__vbox_invoke_ids++;
return invoke_id;
}

var VBox = window.VBox = {
Request:function(req, callback) {
var invoke_id = __getInvokeId();
req.url = window.location.href;
window.top.__vbox_callback_ids[invoke_id] = callback;
vbox.send(invoke_id,”paySign”,JSON.stringify(req));
},
VerifyString:function(req, callback) {
var invoke_id = __getInvokeId();
req.url = window.location.href;
window.top.__vbox_callback_ids[invoke_id] = callback;
vbox.send(invoke_id,”verify”,JSON.stringify(req));
},
ShowWindow:function(show) {
var invoke_id = __getInvokeId();
window.top.__vbox_callback_ids[invoke_id] = function(){};
vbox.send(invoke_id,”show”,JSON.stringify({show:show}));
}
};

var readyEvent = document.createEvent(‘Events’);
readyEvent.initEvent(‘VBoxReady’);
readyEvent.VBox = VBox;
document.dispatchEvent(readyEvent);
})();

(function() {
var responseHtml = vbox.getRuntimeJs();;
var frameNodes = window.document.getElementsByTagName(‘iframe’);

for (var i = 0; i < frameNodes.length; ++i) {
var frame = frameNodes[i];
frame.onload = function () {
var scriptele = frame.contentDocument.createElement("script");
scriptele.innerHTML = responseHtml;
frame.contentDocument.body.appendChild(scriptele);
};
frame.onload();
}
})();

if (typeof window.top.__vbox_invoke_ids === “undefined”) {
window.top.__vbox_invoke_ids = 100;
window.top.__vbox_callback_ids={};
}

function __vbox_callback__(invoke_id, json) {
if (typeof window.top.__vbox_callback_ids[invoke_id] === “function”) {
window.top.__vbox_callback_ids[invoke_id](json);
}

if (typeof window.top.__vbox_callback_ids[invoke_id] !== “undefined”) {
delete window.top.__vbox_callback_ids[invoke_id];
}
}

(function() {
if (window.VBox) {
return;
}
function __getInvokeId() {
var invoke_id = new Date().getTime();
invoke_id += window.top.__vbox_invoke_ids++;
return invoke_id;
}

var VBox = window.VBox = {
Request:function(req, callback) {
var invoke_id = __getInvokeId();
req.url = window.location.href;
window.top.__vbox_callback_ids[invoke_id] = callback;
vbox.send(invoke_id,”paySign”,JSON.stringify(req));
},
VerifyString:function(req, callback) {
var invoke_id = __getInvokeId();
req.url = window.location.href;
window.top.__vbox_callback_ids[invoke_id] = callback;
vbox.send(invoke_id,”verify”,JSON.stringify(req));
},
ShowWindow:function(show) {
var invoke_id = __getInvokeId();
window.top.__vbox_callback_ids[invoke_id] = function(){};
vbox.send(invoke_id,”show”,JSON.stringify({show:show}));
}
};

var readyEvent = document.createEvent(‘Events’);
readyEvent.initEvent(‘VBoxReady’);
readyEvent.VBox = VBox;
document.dispatchEvent(readyEvent);
})();

(function() {
var responseHtml = vbox.getRuntimeJs();;
var frameNodes = window.document.getElementsByTagName(‘iframe’);

for (var i = 0; i < frameNodes.length; ++i) {
var frame = frameNodes[i];
frame.onload = function () {
var scriptele = frame.contentDocument.createElement("script");
scriptele.innerHTML = responseHtml;
frame.contentDocument.body.appendChild(scriptele);
};
frame.onload();
}
})();

1
Поділитись...

Автор публікації

167
Пенсіонер
Коментарі: 40Публікації: 146Реєстрація: 12-04-2022

Золоте перо

Достижение получено 15.07.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Коментувати