Для голосування необхідно авторизуватись

Госпіталь

Госпіталь

А я саме збирався в гори,
Та не маю ноги- це горе.

Ну а я без ніг взагалі,
І взуття не потрібно мені.

А я мріяв погладити доню,
Та мені відірвало долоню,
Тепер маю лише частину,
І боїться мене дитина,
Як з мультфільму злого пірата,
І питає,ну де ж старий тато?(

А я обгорів і конаю від болю,
Тут шиють і кроять мені нову долю.

А я…став сліпий,ну зовсім незрячий,
Одним бачу тінь,а інше на вигляд”кошаче”.
Та жалість я чую іще за версту,
“Жаліти не треба! Сам знав,куди йду!”
“Я знаю! Там був не дарма,хоч і втратив…”
“Я більше десятка москаликів стратив!”

За тих, що в труні повертались до тата,
За тих,що не дочекалась їх мати,
За тих,чиї діти лишились самі,
За тих, що в могилах гуртом по зимі.
За діток,що стали б майбутніх держави,
За жертв,що кроїли тіла їх ножами.
За тих ,що попарно,сім’єю вбивали,
За наших жінок,яких ви гвалтували.
За всі ті звірства і огиду,
Душили ми орків мов гниду.

В нас тепер ордена,відзнаки і ліки,
І тепер скрізь ми чуєм- каліка.
Пам’ятайте,що ми є Герої!
Хоча й статус як “списана зброя”.
Наш дух не зламати і силу бійця,
“Ми будемо далі!”-це задум Творця.

2
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 11 місяців

Глух Катерина

75
Пишу для душі...від душі)
Коментарі: 0Публікації: 34Реєстрація: 01-04-2022

Бронзове перо

Достижение получено 01.04.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати

Думок на тему “Госпіталь”