Мія – така красива. Юності світлий флер.
Мама була – за пиво. Тато – за ДНР.
Пам’ять про них у Мії – лімб. Попелище. Дим.
Замість родини в Мії – сірий казенний дім.
Зрубані двічі крила. Боженька – просто фейк.
Лаятись вміє Мія, як нетверезий Швейк.
Тут – розквітають квіти. Там – бомбопад чумний.
Мов воченята – діти з опіками війни.
Сни їхні ходять в берцях. Потяг. Сирени. Грім.
Мія малює серце. Жовтим і голубим.
Думок на тему “Із нотаток вихователя”
Вдале порівняння “мов воченята – діти з опіками війни”, на мій погляд. Війна може бути різною:у сім’ї, у країні.