Коли я засинав і бачив сни,
То янголи злітали, сідаючи мені на плечі –
Один зі мною говорив,
А інший – огортав цей вечір
В свої божественії два крила.
Бува, прокинешся посеред ночі –
І ніч, і ніч – така жива!
Все світить й сліпить ліхтарем у очі
І в колисанці колихає.
Бува, прокинешся посеред ночі,
І піт ударить аж під самі груди
Від того, що вже ніколи не побачиш тої,
Що стрітив серед пустель, посеред вулиць…
Й дахи, й зірки, і ліхтарі –
Все метушливе зливається в єдине,
Коли перетворившись в дим,
Єдине сонце здіймається з землі нагору.
2014 р.
Автор публікації
26
Поет, музикант, мислитель. «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» Анатоль Франс "Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один проти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить мене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї зроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс до людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з любов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні, всесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і чуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як степові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і птаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити. А те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої добрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше." В.С. Стус
Коментарі: 0Публікації: 18Реєстрація: 22-04-2022
Бронзове перо
Достижение получено 22.04.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій