Там постріл замість стуку серця,
Там вибух замість теплоти.
Там крові зібрано озерце,
Там очі сповнені біди.
Там біль кругом пече і ранить,
Там смерть на чорному коні!
Там ворог знищує лукаво
Усіх, хто рідним був мені!
Там сум і страх у сні приходить,
Там бій щодня гримить в містах!
І жито більше вже не родить
На спалених вогнем, полях!
Там сміху й радості не чути,
Затихла пісня солов’я…
Лиш віє смерті вітер лютий!
(Зростає ненависть моя…)
Там хтось когось іще народить,
А хтось – утратить ще не раз…
Та вірю, доки сонце сходить,
Країна житиме для нас!
31.03.2022
Анжеліка Романова