Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Кричить пам’ять
Через усю німоту,
Яка не прорветься крізь дим,
Що не заступить жахіть.
Не спить знову
Міста надривний звук,
Через пунктир тривог
Б’ється серце.
Вічно в очах
Образ своїх руїн,
Здертих із крові ран
Вже не зцілити.
Пече десь у грудях,
Грудкою б’ється біль
Зі сліз залишає сіль
Серед мовчань.
*** *** Крадемо, Один в одного Уподобини часу І живемо у них, Бо чужим світ В достатку Притягає магнітом І надію […]
Як важко чекати солдата З тієї страшної війни… Чи хочеш його відпускати? Але ж він повинен іти… Повинен іти, воювати, Заради […]
*** *** *** «Знову друзів покличу» *** *** *** Виноградную кісточку В теплу землю зарию, І лозу поцілую, І стиглі я […]
Світив повний місяць, Мов день приходив у гості, Душа її була не на місці, Забула про свій вона простір. Дивилась в небо […]
