Для голосування необхідно авторизуватись

Крила за плечима

Збираю життя у єдиний рюкзак: у нім документи і трохи тривоги,
На денце поставлю всі мрії й думки. І тембр твоєї зі мною розмови.
Я ставлю в кишені ще трохи тепла, стежок із дитинства й калюж під ногами,
І вишиту ніжність карпатських ночей впереміш з усмішкою рідної мами.

Збираю життя у єдиний рюкзак: з розбитих думок, наче лід під нагами,
Вкладаю у нього дві сукні в горох й калини суцвіття десь під небесами.
Збираю життя у єдиний рюкзак: доповнюю вміст із ненависті й люті,
Іду по тернистих троянди квітках: босоніж, нігде не розгублюю суті.

Беру цей рюкзак і такий він, мов хрест: де цвях вивертає душі середину.
Ти, Боже, його знов зі мною несеш: Ти бачиш в мені свою рідну дитину.
І ми вдвох минаємо болю межу. Ти кажеш: «Прийшли» й заступаєш плечима.
І я відчуваю як замість речей із моїх ключиць проростають крила.

Автор: Таня Нємцева

4
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 6 місяців

9557

4
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 07-04-2022

Коментувати