Для голосування необхідно авторизуватись

Лист доньці

Моя маленька доросла дівчинка, де ти є?

Ще взимку ми планували десь навесні зустрітися.

А потім, кожен в наплічник склав надусе своє,

І в перші тижні війни потроху почав молитися.

 

Писали коротко. А дзвонили зі словом “Як?”

– Сьогодні знову всю ніч сиділа в метро, з собакою…

І в кожнім слові ми бачили потім таємний знак,

І з кожним звуком гудків душа починала плакати.

 

А потім потяг тебе поніс в український Львів.

Юрба таких, як і ти, безсилих, у тамбур вжалася.

І кожен з тих, хто лишав свій дім, надусе хотів,

Щоб найдорожче у серці вціліло, не розірвалося.

 

Війна тривала. У тебе в березні був кордон.

Ти так хотіла усе, що серцю любо, залишити.

А потім мій телефон на твій номер змінив рінгтон,

А ти, далеко від мене, наділа сорочку вишиту.

 

Моя маленька доросла дівчинка, як ти там?

Ми стільки планів с тобою в лютому накопичили…

А зараз ти так далеко, одна, по чужим містам,

Розповідаєш про Україну гордо і ввічливо.

 

Буду завершувати. Сьогодні знов не спала.

Знову над нашим будинком летіли снаряди зграєю.

Моя доросла, якби ж я поряд з тобою була…

Міцно цілую. Люблю тебе й обіймаю.

@ЯнаМалига

 

 

 

 

 

2
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 8 місяців

2876

2
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 11-04-2022

Коментувати