Всім МАМАМ присвячується
День буде знов орати свою ниву
І борознитиме із краю в край.
А доля мамі вплела стрічку сиву —
У пишні коси сіяла печаль.
Хоча б на мить вернутися в дитинство,
Відчути присмак літнього дощу,
Із осенею станцювати твіста,
Насолодитись нею досхочу.
Вам до зими, матусю, ще далеко.
Чому ж ви сиві? Й досі не збагну.
Із вирію нестимуть ще лелеки
На свято ваше не одну весну.
Ви нам підмога в спеку і негоду —
Є поруч мами любої плече.
Пробачте, рідна, не судіть нас строго,
Що знов сльозою день новий стече.
Він буде знов орати свою ниву
І борознитиме із краю в край.
А ви ще кращі, рідна, хоч і сиві,
Ми знову разом і навколо — рай!
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 13Реєстрація: 07-04-2022
Достижение получено 13.04.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
