Пройдуся я полем співочим,
згадаю своє щось дівоче.
Попливу у човні я Дніпром,
А над ним чути гуркіт метро.
Рідне місто моє, ти змінилось,
Щось з дитинства в тобі причаїлось.
В тобі рух і життя швидкоплинність,
І якась стародавня чарівність.
Є театри, музеї, яких не злічити,
Лиш за це тебе можна безмежно любити.
Парки, сквери, Подол і Узвіз,
І курсують по місту мільйони коліс.
А коли наступає весна,
Оживає щороку Десна,
Майоріє, цвіте тут і там –
Величавий, могутній каштан.
Із схилів виблискує Лавра і сад ботанічний.
Ти – місто герой, і таке лаконічне.
Столиця культурна і візитка країни,
Найкраще, бо рідне! З усіх міст України.