Блакитними небесними очима
На мене дивиться сама Весна.
Я, наче спляча брунька, затремтіла
Й до світла потягнулася й тепла…
У погляді її – безмежний всесвіт…
А голос – неба кришталевий передзвін…
Я ніби вмерла… водночасно, і воскресла,
Вдихнувши свіжий вітер перемін.
Мов музика, вона звучить усюди-
Акордом жайвора і в перлах солов’я…
Я знаю, ця весна мене розбудить,
Щоб пригадати: хто? для чого я?..
Весни квітучої я відчуваю подих…
Як зачарована, іду назустріч їй,
Оновлена, із відчуттям свободи,
Душі польоту, звершень і надій.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 02-05-2022
