Йому лише вісімнадцять,
А він вже пішов воювати.
А інший скаже в п’ятнадцять:
– Я теж хочу бути солдатом!
– Навіщо тобі? – запитаю,
– А як? Защихать Батьківщину!
Вона ж молода, а страждає,
Бідненька моя Україна…
Ще зовсім, ну зовсім ще юні,
А вже на сторожі свободи.
Їм ще б танцювати у клубі,
Але їм себе не шкода
Заради країни і волі,
Заради рідненьких батьків
Вони, молоді, на сторожі –
Винищують ворогів!
І я вас попрошу, люди,
Не будьте до них байдужі!
Не буде їх – нас не буде!
З’їдять нас всіх руські катюги…
Давайте ми їх допоможем!
Хто словом, хто ділом, давайте!
Як разом, то будь-що ми зможем!
Прошу вас, не забувайте,
Хто зараз на стражі свободи,
Хто правду і волю боронить!
Сказати їм, кожному, хочу:
– Ми віримо в тебе, воїн!