Не рань мене прошу,
Словом можна вбити,
Не вистачить й дощу,
Щоб біль нестерпну змити.
Сьогодні зможу, стерплю,
Та завтра, пройдена зупинка,
Скажу як є і сльози не проллю,
От тільки м’яко, бо я жінка.
Автор публікації
Коментарі: 29Публікації: 69Реєстрація: 14-07-2022
Достижение получено 29.12.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
Достижение получено 13.11.2022
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
2 коментарі “Не рань мене прошу”
Здається, так мало рядків, а стільки у них вмістилося почуттів. Спасибі. Гарно. Натхнення.
Дуже дякую.