Нелютий лютий
Зима лютує, лютий на порозі,
Та я замерзнути не в змозі… Чому?
Твоє кохання зігріва весною, що настане,
І від кохання навіть сніг розтане.
Ще пташок спів не чути, а душа співає,
Весна-любов на струнах її грає.
Ще сонце в небі сірім ледь видніє,
Твоя присутність душу мою гріє.
І так боюсь, щоб все це не змарніло,
Аби душа моя й твоя була жива… і тіло.
І жити, і творити, щоб хотілось нам удвох,
Мораль і думка, щоб одні були на двох.
Це так чудово, коли збіг і два в одному,
І лютий – вже нелютий, бо любов удома.