Невелика річка вздовж села,
Густо вкрита очеретом,
Там люблю сидіти допізна,
Карась моїм є аргументом.
Як тільки сонечко зійшло,
В’ється жайворонок над житами,
Враз оживає і село,
Із сараїв цікавими сонатами.
Вперед протоптана веде доріжка,
Не стільки рибу ту люблю,
А просто дуже вабить річка,
І той місток, де з вудкою сиджу.
Коли дивлюсь на тиху воду,
В морі не заздрю кораблю,
Час є, то в будь-яку погоду,
Уже на місці, карася ловлю.