Стояла ваза на столі,
В ній сині незабудки,
Закарбувалися в душі,
Моменти, їх не забути.
Іскристі вогники в очах
Відкрите закохане серце,
Ти з ніжністю подарував,
Мені букет цей вперше.
Роки летять, не зупинити,
Та тільки в пам’яті є миті,
Що додають ще сили жити,
Щасливі , та колись прожиті.