Не можна ні пробачити, ні забути,
Тисячі невинно полеглих душ,
Що так мріяли жити, любити,
А ви знищили все в одну мить.
Як та нечисть з боліт насували,
Із собою несли тільки смерть,
Та не знали і не гадали, що священна та помста прийде.
Що повстане народ, від мала до велика,
Закипить пращурів свята кров,
І повстане з колін Україна,
Буде нищить безжально убивць.
І нехай зараз біль розриває,
І сльозам тим немає межі,
Пам’ятайте, хто з мечем до нас суне,
Від меча і загине повік.
Наші душі ви болем розп’яли,
Кращі соколи в вічність пішли,
В малюків ви дитинство забрали,
Залишили руїни від міст.
Ненадійтесь, прощення не буде,
Скільки б тисяч минуло років,
Україна була й точно буде!
І розквітне, і повстане з руїн!
Наші пращури стануть стіною,
За майбутнє своїх поколінь.
24.12.2022 ©І. Адаменко
Думок на тему “Ні пробачити,ні забути…”
Все вірно!!!Дякую Ірино!