- Якось чоловіки на вулиці обговорювали новину:
— Хто народився? Дівчинка. А махнув рукою і сказав зневажливо один.
— Син, хлопчик — оце радість, опора! Буде з ким на дівчат і на рибаловлю ходити…–підтримав другий.
— Ну що ви розумієте у цьому житті( посміявся третій). Хлопчика й папа Карло змайструвати може. А щоб вийшла дівчинка, ще треба постаратись і вміть.Ювелірна робота.
Не завжди нам вдається відстояти свою думку і себе та ще й вдало накинуть платок на чужий роток. Вміло пожартувати, нікого не образити і показати кмітливість та розум не вчать навіть в університеті.
Старість — не радість, молодість — не життя. Залишається дитинство, у якому всі діти хочуть швидше вирости і втілювати свої мрії та задуми.
Шкода, що не вчать, що дитинство та молодість минає, а старість — це зрілість. Вона існує. І це теж добре. Дитинство — це всьог-навсього вісімнадцять років. А так звана старість, може тривати понад сорок років. Вражає, правда? Треба мати на такий вік якісь плани та мрії? І можна і треба у будь-якому віці почувати себе добре, мати гарне здоров’я, як джерельна вода, гарний вигляд. Ви ж бачите, як ростуть дерева: молоде гарне і у поважному віці теж прекрасне.
Шкода, що не вчать, що коли кажуть “люблю”, то треба питати: “кого?” Що найбільшим і повним признання і підтвердження бажання та намірів може бути тільки: “Я хочу від тебе дітей. І неважливо хто народиться, хлопчик чи дівчинка, любити буду однаково всіх, включно з тобою”.
Автор публікації
