Для голосування необхідно авторизуватись

Нотатки наvigenої домогосподарки.Вітер

На вулиці була весна.Майже половина березня, але насправді було холодно. Пролітав сніг, спочатку дрібною крупою, потім лапатими пластівцями. Здавалось природа замерзає разом з людьми, які ще досі намагались воюати чи то за гроші, чи то за правду, чи у кого, як виходило. Хтось сидів вдома під ковдрою і писав. Просто хотілось отак сидіти і писати про щось своє, думки, враження…

Почалася справжня заметіль.Повітря з прозорого стало непроглядне молочно-біле, як пелена. Вітер шаленів за вікном і стукав колючою рукою у вікно, томущо не міг дістатись своєї вірної і незмінної шанувальниці, потріпати її волосся чи хустинку, ущипнути за щоки, провести ніжно і невинно невидимою рукою по ногах. Вона, укутана червоним з великими жовтими квітами короткошерстим пухнастиком ковдрою, щось дріботіла на телефоні і не надто переймалась його тривожністю, намагаючись зберегти рештки тепла і людяності. А холод здавалося йшов з середини кісток і важкими морозяними хвилями пронизував усе тіло. У кімнаті було тепло. Вона замерзала від непорозумінь,несправедливості, жорстокості, злих слів і вчинків близьких їй людей і зовсім сторонніх, незнайомих, які довгий час намагалися  ввійти в її життя через розмови і новини, але вона вперто хотіла їх тримати за стінами своєї безпеки та комфорту, щоб не бачити, не чути, не знати…

Їй давно болів зуб. Тепер вже не один. Це засмучувало і дошкуляло кожен божий день вже так давно, що можна було звикнути. Лікарі втратили її довіру та терпіння. Швидше за все назавжди. Намагатися шукати вихід. Посміхатись, плакати. Жалітися. Вимагати. Усе марно. Покищо єдиним правильним рішенням була думка, що краще навчитись самій розумітись лікувати зуби. Адже лікувала вона застуди і не тільки у своїх дітей. І потопаючий сам повинен вміти себе рятувати. Як кажуть, кожен сам собі лікар. Виявлялось, що краще обійтись без громіздких і зобов’язувально-вдячних стосунків з медициною набагато спокійніше та не стресово для майже завше порожнього

гаманця у поріанянні з прейскурантом “безкоштовних” медичних послуг стоматологів. Хотілося тепла. Хотілося сонця. І не холодного і яскравого, а оживляючого і зігріваючого. Не хотілося слухати про війну, дивитись на фото з людьми у формі, зруйновані будівлі, розповоді людей у цивільному… Вони їй остогидли. Давно. Як і скриньки та реклама із закликом до пожертувань. Самі слова «жертва», «пожервування» почали викликати не співчуття, бажання допомогти, а відразу і ганьбу.Якщо війна, немає роботи, зарплати, то не хочеться, щоб тебе змушували просити милостиню, а заробити чесно на життя, мати нормальні роботу із зарплатнею. Як може воювати хтось бідний? Адже людина спочатку має витратити гроші на хліб, а не на зброю, якою можна убити та заволодіти тим самим хлібом чи грошима, щоб його купити. Навіщо такі нелогічні дії та марнотратство?

Календар показував весну. Пора скидати залишки зимової розніженості і ліні та готуватись до роботи на городі. Час від часу виникали думки, як то скопати…

1
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 5 днів

5808

61
Коментарі: 54Публікації: 34Реєстрація: 08-04-2022

Яскравий коментатор

Достижение получено 15.12.2022

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Бронзове перо

Достижение получено 08.05.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати