Для голосування необхідно авторизуватись

«Обличчя пустоти»

Відвертаюсь від пустих облич

З терпким присмаком напівзабуття;

Проходячи повз мене,

Пусті тіла нагадують… нудоту…

 

Вважалось би, що з того,

Що тіло і душа єдині,

Але, коли душі немає…,

То немає й тіла.

 

Зітліли… в своїй огиді ми для Бога,

Відшукуємо зміст у сенсі власного буття…, задля чого?

Кори свої вуста, коли у світі

Не віднайдеш Живаго Слова…

 

Не можу зімкнути важкі повіки,

Дивлячись крізь прірву скаліченої істоти;

Дівчата-повії застрягли на півдорозі,

Силкуюсь витягти – відвертаються від святого…

 

У Тарковського між рядки в «Ностальгії» читаю, –

«Він так живе» – і справді,

Не чіпай живого…, він так існує…

Що ж ми наробили зі своєю чистотою,

Зі своєю святістю…? питаюсь у Бога…

 

Навіщо цей знепритомнілий каліка

Хизується своїм каліцтвом зламаної душі,

Для них, навіжених, огидою є

Лише сама його присутність серед них…

 

Вони кричать –  «Розіпни…! Розіпни…!

Вгамуй звірячий наший голод»

Стоять каліки, немов ті голуби,

Чекаюсь черги на свою Голгофу…

 

Їм не відмитись вже ніколи…

У ранах, що кровоточать,

Немов в лахміття вдягненні,

В них не згасити зачатки жертовної любові…

 

 

04.04.2014

 

2
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 5 місяців

Олекса Доброгорський

24
Поет, музикант, мислитель. «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» Анатоль Франс "Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один проти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить мене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї зроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс до людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з любов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні, всесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і чуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як степові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і птаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити. А те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої добрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше." В.С. Стус
Коментарі: 0Публікації: 18Реєстрація: 22-04-2022

Бронзове перо

Достижение получено 22.04.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати