Для голосування необхідно авторизуватись

Осінь

А хтось хотів, щоб зачекала осінь,
В спекотний день напитись з джерела.
Вона прийшла… Ніхто і не запросить
Гостинно так, до щедрого стола.

Тут яблука красуються і груші,
І пахне слива, мліє виноград.
І вкотре осінь миє наші душі –
Бо знов не те і живемо не так…

І одягом хизуємся дірявим –
Не маєм віри, босі жебраки.
Запродали за срібняки державу
Й дивуємся:чому ми батраки.

А осінь вже збира свої врожаї –
Доспіло жито на шкільній ріллі,
Чиясь душа у Бога запитає:
Чи довго бути ще оцій війні?

Чи довго юнь безвуса, стоголоса
Калини цвітом пророста кущем
І матері молитвою голосять…
І знову серце обіймає щем…

.. Ще лиш поріг переступає осінь,
А ми чекаємо миру і тепла.
Хто ВОЇНА святе імення носить,
Хай Бог дарує многії літа.

Ще б на зорі розсіятись туманом
Усім тривогам, потекти дощем.
А сон сьогодні хай коханням марить
Під осені сполоханим плащем.

1
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 2 тижні

Любов

12
Коментарі: 0Публікації: 13Реєстрація: 07-04-2022

Бронзове перо

Достижение получено 13.04.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати