Для голосування необхідно авторизуватись

**** «ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛИХ КОБЗАРІВ» ****

**** «ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛИХ КОБЗАРІВ» ****

11 грудня 2019
Катинський Орест

       ****   ***   ***

  На Зимній горі 


Тучі ся збирають —


Хар-хар-харкають кров’ю


Патріотів-націоналістів


Що лірники


Та на бандурах грають,


Щоби українське не

померло


Змістом,


Бо…


Червона зараза смерті —


Комісарами кремля


І руками відданих
запроданців


Комунізму,


Вмертвляє волю України

в Голодомору жнива —


Розпухлими дітьми та людьми

 

 Ставлять ціну хлібу,


Щоби зламати Україну..,


Та вона — все ж 


Жива !!!


Зігнали кобзарів


Зі всієї України


На фальшиву    конференцію


Смерті


І…


Жорна мелють непокірну


Націю,


Що стоїть сліпцями


У герці,


Бо всяк на Україні —


Козак


До самого кінця життя,


Щоби Воля в нащадках


Була


І процвітала —


У пам’яті покоління,


Як нації Віра жива…
———————————-

13.09.2019; Paris (C.P)
—————————————————————————————–

РОЗСТРІЛЯНИЙ З’ЇЗД КОБЗАРІВ

В Харкові (1934-35 рр.) були зібрані примусово всі кобзарі з цілої
України на так звану Культурну конференцію (конгрес-з’їзд), або вірніше
— на присуд смерті большевиками, як патріоти спротиву
кремлівській політиці експансії і колективізації в колгоспи українського
землероба та штучно визваного Голодомору, коли згинуло більше 10 млн. осіб і люди їли своїх дітей..
.
————————————————————-
————————————————————-

ФАКТИ ІСТОРІЇ В ДОКУМЕНТАХ, ЯКІ ВДАЛОСЯ ЗНАЙТИ :

Розстріляний з’їзд – знищення кобзарів та лірників у Харкові

►  На початку грудня 1934-35 року в Харківському оперному театрі відбувся З’їзд народних співців Радянської України.

З’їзд кобзарів і лірників пов’язали з Республіканською олімпіадою міста й села
(грудень 1934-го) в тодішній столиці України – Харкові.

Основним завданням З’їзду було питання активного залучення народних співців до
соціалістичного будівництва, відходу від виконавських традицій і визначення нових
ідеологічних приорітетів.
Ухваливши відповідні резолюції, незрячих співців під приводом поїздки на З’їзд народних співців народів Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), що мав відбутися у Москві, повантажили до ешелону і підвезли до околиць ст. Козача
Лопань.

Пізно увечері кобзарів і лірників вивели з вагонів до лісосмуги, де були заздалегідь вириті траншеї.
Вишикувавши незрячих кобзарів і їхніх малолітніх поводарів в одну шеренгу загін особливого відділу НКВС СРСР розпочав розстріл…

Одні пишуть, що на цей з’їзд енкаведисти зігнали понад 200 кобзарів (називають цифру 337 делегатів), інші називають ще більш приголомшливішу цифру – 1234.

Коли все було закінчено, тіла розстріляних закидали вапном і присипали землею.
Музичні інструменти спалили поряд…

►  У 1933 році, водночас з фізичним винищенням українців Голодомором, совіти окремо взялися до винищення носіїв народної пам’яті, які співали про визвольні
змагання українців, про шляхетних національних героїв, про їхні благородні вчинки.

Своїми думами і піснями кобзарі берегли національну свідомість, увесь час нагадували українцям, хто вони, чиїх батьків діти.

Вони також берегли національну поетичну та музичну самобутність, вишукану творчу спадщину багатьох поколінь.

Є свідчення, що 1941-о року харківській архів було спалено, а пізніше – 1960 року, за таємним наказом тогочасного голови КДБ СРСР Шелепіна, було знищено все, що могло б скомпрометувати органи про знищення кобзарів…

►  Відомий композитор Дмитро Шостакович у книзі “Заповіт: спогади Шостаковича” згадує: “У середині 30-х років було проголошено Перший Всеукраїнський конгрес
лірників та бандуристів, і всі народні співці змушені були разом зібратися і
дискутувати своє майбутнє…
Вони приїхали з усієї України, із маленьких забутих сіл.
Було кілька сот їх присутніми – живий музей, жива історія України, всі її пісні, її
музика, її поезія.
І ось… майже всі ці жалібні співці були вбиті”.
=====================================

1
Поділитись...

Автор публікації

174
Пенсіонер
Коментарі: 40Публікації: 151Реєстрація: 12-04-2022

Золоте перо

Достижение получено 15.07.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Коментувати