Навіщо так? Занурившись у будні
Сліпих баталій сіяти добро…
Помітили? Та ми духовно худнем,
Довіру розбиваємо, як скло.
Здоровий глузд? Загублена реальність.
І словом без ножа караєм світ.
А далі що? Зима чекає – старість,
Чи розквіт у душі п’янких боліт.
Де правди дух? Словами Конституцій
Щитом повстане завтра новий день.
Обману гріш? Ми – не раби інструкцій,
Свободи дух відлунням йде пісень.
Нескореність? О, так. І не зламати
Правдивого зерна без ГМО.
А досліди? А нащо їх чекати,
Шукайте жниво, на стержні воно.
Чи проросте? Та ж вірою зігрієм.
В очах дитини хай зоріє день..
А далі? Хай стокрила юна мрія
Фемідою розірве зла мігрень.
А 30 срібняків? А то заплата.
І людські сльози… В ореолі днів
Продали батька? Розіп’яли матір.
І вихваляли, знаєте, папір.
А правда де? Руками безголових
Чужих гріхів хтось загрібає грань.
Із окуляр рожевих?.. Мефістофель
Не зніме із очей твоїх вуаль.
І котимось? Уже апокаліпсис
В людській душі чорнобилем проріс.
І доки бідний? Поки буде грішник
Керманичем поламаних коліс.
А віз? І далі ЛЕБІДЬ, РАК І ЩУКА..
В безодню болю… Слів гіркий заміс.
Про що це я? Про безталанну долю,
І ниву, де гіркий бур’ян заріс.
То про ніщо? А, може, все – одразу.
Міцна родина! Не ламайте крил!
Позбудьтеся у мозку псоріазу!
І хай, нарешті, запанує мир!!!!!
Автор публікації
