Для голосування необхідно авторизуватись

«Пісні із того світу»

Пишу пісніі вам із того світу

У світ прийдешньої пори,

Спостерігаючи наскрізно

За дивним перебігом життєвої гри.

 

Не можу вдіяти нічого,

Застиг в безсиллі власному вбранні,

Та що ж це діється навколо?,

Мов збожеволіли усі.

 

Мов метушня яка зчинилась,

Поворушив мурашник хтось,

Комахи не знайдуть домівки,

Птахи летять, не знаючи, куди.

 

І придивляюсь, й розумію:

Забули, хто ми є у цім житті –

Ми лише гості чи пілігрими подорожні,

Спокутувать які прийшли гріхи.

 

А ви? Все сидите в чеканні власного кінця…

Обридло вже чекання ваше,

І ваша чаша вже гірка,

І цей лаштунок вже не ваший.

 

Затьмарило і затягнуло небеса

Від ваших остогидлих вчинків

Чи, може, досить вже, хто зна?

Відвертаюсь, закриваю очі.

 

Одчай… огорнув мене у сльози,

Молюся, не перестаючи

Благати в Господа прощення

За наші підлості і прикрощі душі.

 

Прости нам, Отче, як до цього Ти прощав не раз,

Як огортав покровом Ти небесним нас від горя,

І ми, вже перероджені тотчас,

Злетіти зможем, вдягненні у нові долі.

 

Але приспущені вітрила поки що,

І не знайти вітрів попутніх,

Дерева руки простягають догори

І розмовляють з небесами осторонь…

19.06.2014

1
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Олекса Доброгорський

26
Поет, музикант, мислитель. «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» Анатоль Франс "Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один проти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить мене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї зроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс до людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з любов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні, всесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і чуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як степові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і птаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити. А те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої добрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше." В.С. Стус
Коментарі: 0Публікації: 18Реєстрація: 22-04-2022

Бронзове перо

Достижение получено 22.04.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати