Плаче дощем сумна весна,
І постріли знов долинають,
А матері синів чекають,
Та не вертаються вони…
Бо їм уже не до весни,
Вони на тій страшній межі,
Де смерть їм дивиться у очі,
А мати молиться щоночі,
І розривається душа…
У тій молитві неспіша…
І лиш надіється на Бога…
І знову день,знов осторога,
І замість зорів знов ракети,
Палає небо,силуети,
Тривожні ночі,сумні дні,
В сльозах країна,у вогні,
В пеклі війни вона горить,
А як же хочеться всім жить !..
О, Боже, змилуйся над нами,
Твоїми грішними рабами,
Допоможи та зупини,
Цю ворожнечу в тлі війни!🙏🙏🙏