Для голосування необхідно авторизуватись

Поглянь на небо…там твої мрії

Усі ми любимо мріяти. І неважливо скільки нам років, чи ми маленькі дівчатка, чи юні леді, чи дорослі жінки. Усі ми родом із дитинства. І колись вірили у казки, чари. І, можливо, саме звідти з’явилося бажання мріяти. Це та частина нашого дитинства, яка залишилася з нами. Хтось мріє про кохання, хтось про багатство, хтось про подорожі. Неважливо… у кожного своя мрія. Ти завжди мріяла про велике кохання, як у казці, красиве, взаємне, таке, від якого паморочиться голова від щастя, пристрасті та емоцій. Для тебе любов – це найпотужніша енергія, найсильніша і наймогутніша, яка здатна на дива. Саме в стані кохання можливо здійснити всі свої бажання.
Жінка, як і дитина, може парити у своїх мріях, своїх фантазіях, зробити у своїй уяві так, що це відбувається начебто наяву. У своїх фантазіях ти прекрасна, як ангел у легкому одязі з напівпрозорої тканини, у волоссі пахучі квіти, легкий вітер розвиває локони і від задоволення та насолоди хочеться літати, парити, як птах над землею. У мріях можна розчинятися, а можна створювати чудове. Це стан, в якому ти маєш право вже не бути звичайною… Наш Всесвіт складається з енергії, яка схожа на павутину. Своїми думками ми можемо плести з цього павутиння ті візерунки, які нам подобаються. Чим більше і яскравіше ми мріємо, тим красивішими виходять візерунки. Це і є реальність. Своїми вродливими думками ми створюємо свій прекрасний світ. Ти відчуваєш красу та велич цього світу, насолоджуючись кожною хвилиною свого життя? У цьому світі все чудово, у цьому світі все удосталь. Озирнися навколо, скільки дерев, скільки трав, квітів, а скільки зірок на небі. Їх неможливо порахувати. Все, на що падає наш погляд, перебуває в достатку. А ти є частиною цього світу. Значить і в тебе є достаток, достаток того, що тобі потрібно. Потрібно лише побачити це. Своїми думками ти твориш свою реальність. Тому завжди помічай те, про що ти думаєш.
…У кожної жінки є своє місце, те місце, яке наповнює її силою, енергією, творчістю. Ліс… Сосновий бір упереміш з березами, ніжний сосновий аромат, який ти вдихаєш глибоко, і ніжний дотик до березового стовбура, гладкого і бархатистого одночасно. Можна притулитися до стовбура і відчути, як сила дерева переходить, розтікається по всьому тілу і наповнює чарівною невидимою силою… Кожен листок на дереві має своє життя. Якщо глянути через нього на світ, можна побачити цілу історію. Численні візерунки прожилок нагадують якийсь образ – ось цей схожий на павутинку з крапельками роси після раннього ранку, а цей нагадує двох закоханих, переплетених між собою, утворюючи одне ціле. Якщо розглядати один листок за іншим, то можна побачити цілий всесвіт, вміщений в одному крихітному листочку. Але насправді, цей всесвіт не в листі дерева, а в тобі. Весь світ перебуває в тобі, варто лише побачити, придивитися і ти побачиш безмірний простір. Ми бачимо те, що є в нас…
…Того вечора ти стояла біля свого дерева – біля берези, наповнюючись її цілющою силою. Аж раптом ти відчула його. Він стояв за кілька кроків. Він дивився так пильно, що здавалося, що він бачить тебе наскрізь. Щось приємно кольнуло в тебе в грудях від цього погляду і тепла хвиля пішла по всьому тілу, особливо приємне тремтіння ти відчула в чакрі задоволення. Це він… це був він, той, на якого ти чекала… Він був високого зросту, міцної статури, з сильними красивими руками. Так, саме руки… Ти так часто бачила їх уві сні, як він міцно й ніжно обіймав тебе ними, брав на руки, наче маленьку дівчинку. І від цього тобі ставало спокійно, здавалося, що довкола все зупинилося, все було неважливо, тільки ти і він в обіймах одне одного. Він був одягнений у білу лляну сорочку, через яку виднілося його тіло. Ти стояла і мовчки дивилася на нього, тобі не треба було нічого говорити, ваші погляди самі говорили за себе.
– Я бачила тебе уві сні, – ледь чутно промовила ти.
– Так, я часто до тебе приходжу. Мені подобається дивитися на тебе сплячу, ти схожа на ангела.
Він повільно підійшов до тебе, взяв за руку і ти відчула, як невидима енергія пов’язує вас.
Як часто ми не віддаємо значення нашим снам, намагаємося знайти логічне пояснення, вивчаємо праці Фрейда, замість того, щоб просто насолоджуватися побаченим. Уві сні можна здійснювати найчарівніші наші мрії… «Дивися, дивись, я лечу, так легко і красиво. Піді мною пропливають хмари, такі білосніжні та «цукрові», як солодка вата… а ось озеро, глибоке, чисте, кольором бірюзи, а це повітря… свіже, манливе, від якого починає приємно паморочиться голова. Уві сні можливо все, спробуй»…
…Він дивився на тебе так, ніби вивчав кожну твою клітинку і від цього погляду тебе переповнювали почуття. Що це за почуття, ти не могла пояснити, але від них тобі ставало легко і добре. Взявшись за руки, ви пішли до чарівного озера. Щось незвичайне та таємниче було в цьому місці. Коли ти приходила до нього, щоб помилуватися ранковим сходом сонця або вечірнім заходом, тобі здавалося, що ти потрапляєш у казку, де все можливо. Вода була чиста, прозора. Якщо заглянути в глиб озера, можна побачити «квітучий сад» озерного дна разом з його мешканцями. Кожен камінчик видно.
Ви підійшли до самої води, теплий пісок зігрівав ваші ступні, а легкі накати води трохи торкалися ваших ніг. То були приємні відчуття. У цей день було трохи вітряно, але від цього повітря ставало ще чистішим і наповнювало легені свіжістю.
– Як тут гарно, – сказала ти. – Я дуже люблю бувати тут. Це допомагає мені мріяти.
– Ти любиш мріяти? – спитав він.
– Так, у мріях можна здійснити найсміливіші плани та бажання.
Мрії допомагають вирішувати питання, у мріях можна прислухатися до свого серця та зрозуміти, чого ти хочеш насправді. А це так важливо. Багато хто зараз живе за написаним сценарієм, який пише соціум, суспільство. Наш світ все більше і більше стає схожим на один великий стереотип, який хтось придумав і вселив, що так і має бути. А як почуття, бажання? Всі ми на цій землі унікальні і у кожного своя місія, СВОЄ життя і важливо жити саме ним, слухати своє серце, свої бажання, насолоджуватися кожною хвилиною, знаходити радість у кожній дрібниці. Це так важливо, повір!
– Чого б тобі зараз хотілося? – запитала ти.
– Я дуже часто згадую своє дитинство, воно було безтурботним, щасливим. Я часто хочу повернутись туди хоч на хвилину.
– О-о-о, то це реально. Розкажи, чим ти любив займатися у своєму щасливому дитинстві.
– Я любив бігати, багато бігати босоніж зеленою травою, потім я залазив на найвище дерево і дивився навколо, мені здавалося, що цей світ весь мій. Я уявляв, як іду в похід і перемагаю, як мене зустрічають і захоплюються моєю сміливістю.
– Побігли, – скрикнула ти.
– Куди ж?
– Як куди? У твоє дитинство. Забудь, що ти дорослий. Відчуй себе тим маленьким хлопчиком.
Ви взялися за руки і босоніж побігли на галявину. Легкий вітерець пестив обличчя, кокетливо граючи з волоссям, ноги відчували ніжний дотик трави. І хотілося бігти, бігти, не важливо куди…
– А тепер полізли на дерево, – сміючись, закричала ти.
Ви вибрали найвище дерево і піднялися туди. Що це? Такий гарний, неосяжний світ став перед очима, який раніше чомусь не був помічений.
– Дивись, увесь цей світ твій. А ти його частка. Ти частина цього Всесвіту, така безкрайня і прекрасна. І все, що є в ній – це твоє, ти можеш отримати все, що ти забажаєш, тому що ти є частиною цього світу. Важливо це побачити і повірити, що все можливо. Поговори зі своєю внутрішньою дитиною, дізнайся, чого вона хоче по-справжньому і ти обов’язково це отримаєш.
То був незабутній день для вас обох. Радісні та наповнені ви вирушили назустріч заходу сонця. Сьогодні він був надзвичайно красивий або ти просто раніше не звертала на це уваги. А сьогодні все якось було інакше. Тобі хотілося милуватися, як заходить сонце, ти бачила неймовірні барви заходу, в цьому було щось зачароване. Взявшись за руки, ви пішли стежкою. Вдалині з’явився будинок. Це був невеликий будиночок з червоним черепичним дахом, блакитними віконницями та великою верандою обплетеною трояндами. Чудовий аромат наповнював весь простір поряд із будинком. Підійшовши до порога будинку, захотілося зупинитись і сісти на ґанок. Ти відчувала приємну втому та солодке задоволення від сьогоднішнього дня.
Усередині будинок був оздоблений деревом, невеликий камін, у якому потріскував вогонь, поруч із каміном м’який пухнастий плед, зручне крісло. В іншому кінці кімнати обідній стіл. На вікнах легкі фіранки. На верх вели потужні дубові сходи.
– Що б тобі зараз хотілося? – спитав він. – Дозволь я вгадаю?
Він підійшов ззаду, ніжно обійняв тебе і почав ледве торкаючись губами цілувати тобі шию. Від насолоди в тебе закрутилася голова. Своїми сильними руками він підхопив тебе і поніс до каміна. Це була незабутня ніч… Він з ніжністю і пристрастю одночасно вивчав кожну частинку твого тіла, кожну таємну зону. А ти була його провідником. Направляючи і підказуючи напрямки, які призводили тебе до насолоди ще й ще, і ще. Це був «танець» для двох із спекотною латиноамериканською пристрастю та чуйним вальсом кохання.
Ти прокинулася на світанку щаслива і красива, як щойно розквітла квітка. Накинувши його сорочку, вийшла на веранду. Це був чудовий ранок. Легка прохолода, перші промені сонця та запах квітів. Ти зробила глибокий вдих, наповнивши свої легені цілющою енергією. Природа має цілющі властивості, у неї неймовірна потужна енергія. У землі це сила роду, впевненість. У неба – це легкість. У води – це бездонність, глибина, пристрасть. І всі ці енергії дають цілющу силу.

…Ах ці троянди, їхній чудовий аромат. Він огорнув тебе з ніг до голови. П’янкий запах кружляв тобі голову і від цього тобі хотілося пурхати, як метелик, з одного бутона на інший. Червоні троянди пахли пристрастю, рожеві – ніжністю, білі – солодкою насолодою. Цей чудовий аромат розбурхував все тіло. Це був найкращий парфум, який може бути у жінки. Тобі стало здаватися, що вся твоя шкіра, розпалена після ночі, вбирає ці аромати пахучих квітів. Ти доторкнулася до бутона рукою і відчула прохолоду роси, оксамитові пелюстки ніжно пестили твої руки. Прикривши очі від задоволення ти одразу згадала «танець» кохання…
…Дивлячись на схід, ти відчула кохання. Любов до життя, любов до світу, любов до Нього, а головне любов до себе. Ти вперше зрозуміла, що означає любити себе. Любов до себе – це не гарне вбрання, і не просто гарні слова, це вчинки. Це дбайливе ставлення до себе, вміння цінувати та піклуватися про себе, хвалити себе та приймати. Приймати такою, яка ти є, з усіма недоліками. Любов до себе – це найважливіша та найскладніша річ. На жаль, багато хто не уявляє, не розуміє, як це любити себе, для чого. Адже від цього залежать і стосунки оточуючих.
Насолодившись красою природи, що прокидається, ти сіла за столик, щоб випити чашку кави. Сонце починало повільно сходити, небо стало набувати світлих відтінків блакитного, такого бездонного і чарівного. Ти підвела очі до неба і почала мріяти. Це були найсміливіші, справжнісінькі мрії, мрії з дитинства, мрії з дорослості. Насолоджуючись ароматною кавою, ти раптом відчула неймовірне бажання творити. Аромат троянд, чудовий світанок, смак кави пробудили в тобі таке натхнення, яке раніше ти, здається, не відчувала. Ти дістала зі своєї сумочки олівці, блокнот, сіла на прохолодну вологу від ранкової роси траву і почала малювати. Творчість завжди наповнювала тебе життєвою енергією. Ти буквально розчинялася в часі, здавалося, що все довкола завмирало. Тільки прекрасні образи поставали в тебе подумки перед очима – неймовірної краси квіти, луки, галявини… І саме сьогодні ти зрозуміла, що все реально, що все буде саме так, як ти хочеш, ти здатна створювати свою щасливу реальність, адже ти Жінка – Найкрасивіша квітка у Всесвіті, частка самого Всесвіту. У тебе стільки сили, енергії, духовності. Ти здатна на чудеса. Ти Жінка, яка чудово відчуває силу своєї краси кожною клітиною тіла.
Ти жінка, ти почуваєш себе зараз, своє серце, своє дихання, свої бажання. Твої думки чисті і водночас сповнені чимось легким, повітряним, чарівним. Так багато чаклунства навколо. Чому ми так часто його не помічаємо? У кожній секунді життя відбувається щось чарівне, щось дивне, потрібно тільки помітити це, уявити і відчути. Ти жінка… І тобі, можливо, все, варто тільки поглянути на небо і побачити там свої мрії.

6
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 4 тижні

Катерина

16
Психолог
Коментарі: 3Публікації: 4Реєстрація: 24-07-2022

Коментувати

4 коментарі “Поглянь на небо…там твої мрії”