Поглянь, Тарасе! Батьку, подивись!
Що москалі зробили з України….
Ти їх ненавидів так люто і колись
Бо де вони – там скрізь одні руїни…
Замовк, Тарасе, вітер у гаю…
Він вже не шепче ніжно з осокою..
Твій тихий рай змінився на війну
І кожен з нас іде до цього бою…
Ти чуєш там як плаче дід Дніпро,
І як на кручах вибухи лунають?
Ось так на нашу волю і добро
Ті москалі прокляті зазіхають…
Якби ти знав, як підло ллється кров
Як матері синів своїх чекають…
Страшенний біль у серці заколов…
…Але ти знай, вони нас не зламають
Ти там за нас молись на небесах,
А ми вже тут… Ми будемо стояти!
Поборемо назавжди біль і страх…
…Такою Україну будуть знати!
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 6Реєстрація: 01-04-2022
