Повернули голови до сонця,
Ніжно бавляться теплом,
Такі усміхнені з просоння,
Вночі були з зажуреним чолом.
Місяць горів яскраво,
Зорі миготіли вгорі,
Тільки їм треба світло,
Щоб квітнуть на цій землі.
Променистих струнких веселиків,
Широке безмежне роздолля,
Відвічна картина художників,
Блакитне небо та жовтої квітки поле.
Автор публікації
Коментарі: 3Публікації: 23Реєстрація: 14-07-2022
Достижение получено 11.08.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
