Я повинна тобі руки цілувати
І коліна прихиляти пред тобою.
Мужньо так, відважний мій солдате,
Ти пішов на страшне поле бою!
Я зберу для тебе ранні роси
І в тугу косу сплету проміння сонця.
Хай щитом для тебе стануть мої сльози,
Мій боєць, мій воїн-охоронець!
І коли ти, рідний, повернешся,
Поцілунками я вкрию твої рани.
Знаю, скоро стихне все, минеться,
Повертайсь живим, мій ангел, мій коханий!