Серця ваші не мають кордонів,
Не доспали ви сотні ночей,
Найніжніші у світі долоні
Пригортали мене до грудей.

Такі тихі як сон колисанки,
Сповивали неначе крильми,
Ваші очі-то теплі світанки,
Наче перше проміння весни.

Ваші руки спочинку не знають,
Вони пахнуть любов’ю без меж,
Рідні руки мене обіймають
І від їхніх обіймів цвітеш.

Так любити ніхто не зуміє,
І як ви, так ніхто не чекав,
Ваше серце ховає надії,
Такі тихі як шелести трав.

Ви-життя, ви мій подих найперший,
І не вистарчить тисячі слів,
Просто дякую Богу на небі,
Що я маю таких батьків.

Автор публікації

Офлайн 6 місяців

Maria Multan

2

Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 12-04-2022